Напевно, вже ніхто й не скаже, коли з’явилася перша вишиванка. Лише народознавці знають, в якому столітті українці почали носити цей гарний одяг, згодом ставший національним. Українська вишиванка вже давно перестала бути повсякденною річчю. Зараз вона – святковий одяг. Різноманітністю орнаменту й вишивки може позаздрити будь-яка культура світу. Тому дуже швидко загальнонаціональним стало свято вишиванки, яке у 2006 році стартувало як флешмоб студентів та викладачів Чернівецького університету.

Нинішнього року урочиста частина вишиванкового свята у Сараті розпочалася із покладання квітів до пам’ятника пророку української нації, символу українського народу – Тарасу Шевченку. До присутніх, а особливо до малечі звернулися голова райдержадміністрації Антон Лобан, голова районної ради Юрій Переправка, секретар селищної ради Світлана Єрьоменко. Вони закликали берегти народні традиції, любити Україну й носити вишиванку.

Згодом захід перемістився до фойє районного будинку культури, де відбулася виставка робіт одеського художника, скульптора Бориса Бєлова, члена Національної спілки художників України.

Основне святкове дійство розгорнулося по обіді перед будинком культури. Мешканці району різних поколінь – від поважних саратців до дошкільнят взяли участь у святковому заході. Пісенними й танцювальними композиціями глядачів тішили художні колективи й солісти дитячої музичної школи Плахтіївського, Михайлівського, Саратського районного та селищного будинків культури. А тим часом майстрині-вишивальниці розпочали вишивати карту Саратського району, юні художники декоративним розписом розписували рушник. Під гучні оплески український одяг демонстрували жінки й чоловіки, дорослі й малята… Й знову лунала музика.

У  такий чудовий день злегка накрапав дощик. А за українськими народними прикметами – це на щастя. Нехай щастить тобі, наша державо, народним символом якої є вишиванка!