В Орлівці Ренійської громади відбулася екологічна акція пам’яті Миколи Олександрова-молодшого, організована молодіжним активом села та підтримана, без перебільшення, всіма жителями: висаджено алею з павловній у кількості близько 180 штук. Акція пройшла у два етапи. На початку березня висаджено 100 павлоній, а наприкінці місяця акцію було продовжено, і учасники висадили ще 80 дерев, повідомляє Бессарабія.UA.
Микола Олександров-молодший, або, як його називали батьки, близькі та друзі, Нікушор – син колишнього голови місцевого сільгоспкооперативу «Прикордонник», керівника знаменитого танцювального ансамблю «Опинкуца» Миколи Олександровича Олександрова, загинув у серпні 2017 року від рук свого однокласника, який в результаті сварки та під впливом алкоголю завдав йому три удари кухонним ножем у груди на ґанку сільського Будинку культури, прямо перед камерою відеоспостереження. Молодій людині було лише 24 роки, на шляху до лікарні він від отриманих поранень помер.
– Вбивця з місця злочину втік, але майже через 5 років був затриманий, і в цей час проводиться судовий розгляд, — повідомив нам М.О. Олександров.
З того часу минуло майже шість років, але цю страшну трагедію в Орлівці не забули, як не забули й те, яким хлопцем був Нікушор Олександров – чесним, відкритим, товариським, завжди готовим прийти на допомогу. Хлопець дуже любив життя, на яке в нього були грандіозні плани. Він пішов стопами батька, закінчив біофак Державного аграрного університету Молдови в Кишиневі. За рік до трагічної загибелі вирішив зайнятися вирощуванням павловнії, розбив під неї цілу плантацію. Хлопець настільки зайнявся цією бізнес-ідеєю, що практично весь свій вільний час присвячував її реалізації. Тільки не встиг порадіти плодам своєї праці. Однак справа молодого аграрія мешкає і сьогодні, її продовжують батько Нікушора, М.О. Олександров, і молодший брат Дмитро. Тож вибір дерев для висадки на алеї був не випадковий – лише павловнія!
Микола Олександрович добре знає, що, всупереч поширеній думці, час не лікує, а лише притуплює біль втрати. І така повага з боку односельців до пам’яті його сина, звичайно ж, не може не торкатися батьківського серця, і судити про це можна з того, що якою теплотою та почуттям безмежної вдячності Олександров-старший розповів нам, як проходила ця акція. Він же надав і саджанці, вирощені з посадкового матеріалу, висадженого на полі самим Нікушором.
– Алею висаджено на виїзді з населеного пункту у бік Рені, у напрямку поромного комплексу «Орлівка», – каже він. – Як уже було зазначено вище, висаджено поки що лише близько 180 дерев. У майбутньому планується висадити ще павловній, до узбережжя Дунаю, враховуючи при цьому сусідство з поромним комплексом. На цей час висадити ще більше дерев неможливо, тому що не дозволяє ландшафт місцевості, оскільки при будівництві дороги до поромного комплексу для зміцнення її узбіччя була вирита траншея, яку в майбутньому треба буде засипати, а також викорчувати там чагарники та бур’яни.
За словами М.О. Олександрова, ініціаторами акції виступили підприємець, колишній депутат Ренійської районної ради та громадський активіст Анатолій Іванович Абгаш, фермер Олександр Дмитрович Клошка та інші. А основне навантаження з організації молоді села на участь у цій добрій справі лягло на плечі спортінструктора Володимира Буружіу та його вихованців у секції вільної боротьби.
– Дуже приємно було дивитися, що Анатолій Абгаш приїхав разом зі своїми трьома доньками, які привезли з собою власноруч зліплені та смажені пиріжки (гьозлемелі), які ще були гарячі, та почастували всіх учасників акції, – продовжує Микола Олександрович. – Хочу наголосити, що робота йшла організовано, все було заздалегідь розплановано: розбивка, підвіз дерев, води. Також не менш важливо, що Анатолій Абгаш подбав про те, щоб організувати для учасників акції обід прямо тут, на місці. А який важливий захід у селі може обійтися без старости Михайла Івановича Кіронаки! Він надав трактор і, звісно, своїм авторитетом приваблював молодь. Зазначу також, що багато орлівчан залишилися небайдужими до такого благородного пориву нашої молоді, серед них був і депутат Ренійської міської ради Іван Васильович Кіронакі, який також приєднався до акції з висадки дерев. У мене немає слів, щоб висловити всі свої емоції та подяку, які переповнюють мене, коли я побачив, з якою теплотою односельці зберігають пам’ять про мого сина. Я щороку дивитимусь, і вже бачу, як ранньою весною розквітає ця алея, і згадуватиму свого дорогого Нікушора, незриму присутність якого я відчуваю щодня, і вона надає мені сил, допомагає жити й продовжувати його справу. Я не маю права його підвести та й не підведу.
