Протягом серпня науковці Інституту рибного господарства, екології моря та океанографії (ІРГЕМО) Держрибагентства проводили гідрологічні дослідження української ділянки річки Дунай. Про це повідомляє Бессарабія.UA з посиланням на Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм.
Особливу увагу приділялось просторовому розподілу та вертикальній стратифікації солоності води, яка є одним із важливих показників сучасного гідрологічного стану пониззя річки та дельтової системи.
За результатами досліджень встановлено суттєву неоднорідність мінералізації водних мас як між окремими районами, так і у вертикальному профілі водної товщі у 12-ти кілометровій зоні Соломонового рукава і 32-ох кілометровій зоні Дунаю.
Показники солоності від поверхневого шару до придонних горизонтів в різних районах Дунаю були у широкому діапазоні – від 0,47 до 12,3 ‰. Така значна різниця свідчить про формування вираженої вертикальної галінної стратифікації (вертикального розшарування товщі води у водоймі за рівнем її солоності, коли менш солоні (прісні) і легші водні маси розташовуються на поверхні, а більш солоні та щільні — у придонних горизонтах) внаслідок проникнення в руслову частину більш щільних солоних водних мас з Чорного моря.
Це явище відповідає механізму формування так званого «сольового клину», коли більш щільна морська вода поширюється проти течії переважно вздовж дна, тоді як менш щільна прісна дунайська вода рухається до моря у поверхневому шарі. У результаті на порівняно невеликій глибині можуть одночасно існувати водні маси з істотно різною солоністю.
Під час польових спостережень відмічені скупчення медуз у русловій частині Дунаю. Їх поява є додатковою ознакою надходження чорноморських вод.
«Масові скупчення медуз можуть ускладнювати здійснення промислового рибальства, оскільки медузи, потрапляючи до знарядь лову, забивають сіткове полотно, знижують уловистість, а в окремих випадках фактично унеможливлюють нормальне проведення промислового вилову», – зазначили науковці.
Фахівці ІРГЕМО продовжують комплексний гідрохімічний та гідробіологічний моніторинг української ділянки Дунаю тому, що зміни солоності у Дунаї мають важливе екологічне та рибогосподарське значення.
«Проведення таких досліджень є важливою складовою системного моніторингу стану водних екосистем та водних біоресурсів», – підкреслили в Держрибагентстві.