Новий проєкт «Оцінка поглинання та утримання вуглецю степовими екосистемами», що реалізується Rewilding Ukraine спільно з командою науковців підтверджує економічні вигоди відновлення степу. Про це повідомляє Бессарабія.UA з посиланням на REWILDING Danube Delta.
Перші проєктні дослідження цього напрямку відбулися влітку в Тарутинському степу та у Біосферному заповіднику «Асканія-Нова». В рамках проєкту проводиться наукове дослідження здатності степів до поглинання та утримання (або накопичення) вуглецю, що допоможе довести їх важливу роль у пом’якшенні кліматичних змін, запобіганні деградації земель й опустелюванню. Результати дослідження також дозволять визначити економічний потенціал «здорових» степів, що у перспективі надасть можливість місцевим громадам отримувати прибуток на міжнародному вуглецевому ринку за рахунок відновлення степових ділянок.
Щоб компенсувати викиди вуглецю від своєї діяльності, компанії купують на міжнародному вуглецевому ринку так звані «вуглецеві кредити», підтримуючи таким чином відновлення природних територій, які цей вуглець можуть поглинути та утримати. На цей момент механізм «вуглецевих кредитів» розроблений в основному для відновлення лісів та боліт. Новий проєкт має надати наукове підґрунтя для включення степових екосистем у систему «вуглецевих кредитів», що покращить можливості для залучення фінансування для відновлення степових ландшафтів.
«З огляду на зміну клімату сільська економіка потребує більш різноманітних джерел прибутку, серед яких обов’язково мають бути природноорієнтовані рішення – дружні до природи, прості та економічно ефективні заходи. Розширення площ природних територій, зокрема степів, є одним з них. Адже степи у природному стані здатні надавати екологічні послуги та можуть підтримувати економіку місцевих громад навіть в умовах кліматичних змін. У той час як монокультурне землеробство стає ризикованим, а також призводить до хімічного забруднення, ерозії ґрунту, деградації земель та опустелювання», – розповів Олег Дьяков, фахівець з відновлення екосистем «Rewilding Ukraine».
На початку літа розпочалися польові дослідження, що відбудуться на різних етапах сезонного зростання рослинності у степу. Будуть досліджені різні ділянки степу – незаймані (природні), розорані та відновлені ділянки, сінокоси, пасовища, – щоб порівняти рівень поглинання та утримання вуглецю для визначення найбільш ефективних у цьому плані форм господарювання. Дослідження, які проводять ботаніки та ґрунтознавці, включають оцінку надземної та підземної рослинної біомаси, вологості ґрунту та вмісту розчинених у воді органічних речовин, вмісту азоту та вуглецю, дихання рослин, викидів вуглекислого газу з ґрунту тощо.
«Ми проводимо польові дослідження в Тарутинському степу, що знаходиться у Болградському районі Одеської області, та на території всесвітньо відомого Біосферного заповідника «Асканія-Нова», розташованого у Херсонській області. Це одні з останніх диких степових ділянок, що збереглися в Україні та Європі. Разом з партнерами ми відновлюємо частину території Тарутинського степу, яка була незаконно розорана кілька років тому. Тож Тарутинський степ надає нам можливості для всебічних досліджень природних, відновлених та трансформованих через людську діяльність степів. Це дозволить зробити висновки та надати рекомендації зі сталого управління, відновлення та збереження цих найцінніших природних систем. Окрему подяку хочу висловити фахівцям Біосферного заповідника «Асканія-Нова». Залишаючись у тимчасовій окупації, вони намагаються не тільки зберегти унікальний тваринний та рослинний світ заповідника, але й виконувати дослідницьку роботу в рамках проєкту», – додав Олег Дьяков.
Після закінчення війни відбудова країни має здійснюватися з урахуванням провідного світового досвіду використання природноорієнтованих рішень, які є більш сталими в умовах кліматичних змін, не потребують постійних великих фінансових вкладень, сприяють високому біорізноманіттю та кращому здоров’ю людей, а також надають економічні вигоди місцевим громадам.
До таких рішень відноситься збереження екосистем степів, лісів, водойм та водотоків у природному стані; ревайлдинг (новий комплексний підхід до відновлення природи) деградованих природних територій; «зелена» інфраструктура та використання природноорієнтованих підходів у населених пунктах тощо.
Тож результати нового проєкту, що реалізується за фінансової підтримки Програми «Ландшафти під загрозою», будуть корисними для всіх зацікавлених сторін.
Підписуйтесь на наш канал у телеграм і читайте новини у зручний для вас час.
