Повномасштабну війну майстер-сержант Євгеній Юзифович на псевдо «Юзик» зустрів на відділі прикордонної служби «Станиця Луганська». Про це повідомляє Державна прикордонна служба України, передає Бессарабія.UA.
Коли прикордонники отримали команду відходити на запасні позиції, вони вже фактично перебували в повному оточені ворога.
Охоронці державного кордону одразу зайняли кругову оборону підрозділу. Добу вони буквально були відрізані від своїх – не було світла та зв’язку. Завдяки підрозділам ЗСУ, котрі забезпечили коридор для відходу, прикордонникам вдалось вийти до міста Щастя.
Юзик» виїжджав з колоною на прикордонному мотоциклі. Потім перемістились для переозброєння і поїхали виконувати бойові завдання в районі Кремінної. Їхній відділ прикордонної служби розосередили по різних позиціях. 7 березня Євгеній заступив на позицію із завданням прикриття дороги по праву сторону від терикону, аби ворог не пройшов на підконтрольну Україні територію.
Того ж вечора росіяни накрили цю позицію «Градами». На щастя, ніхто не постраждав. Але вранці наступного дня прикордонники потрапили під артобстріли з боку агресора. На жаль, цього разу Юзик та його брати по зброї дістали численні осколкові поранення. Шматки металу від снаряду врізались йому в обидві ноги, в руку та в голову.
«Пам’ятаю, як надавав мені домедичну допомогу мій друг Олександр Сухар. Потім підбіг до мене заступник начальника відділу з персоналу майор Дудар та скомандував, щоб мене негайно вантажили до мікроавтобуса. Цим транспортним засобом мене спочатку доставили до Кремінної, а потім направили лікуватись на Львівщину», – згадує майстер-сержант.
Півтора місяця знадобилося бійцеві на відновлення, після чого повернувся в підрозділ для подальшого виконання завдань на позиціях. Після ротації прикордонного підрозділу Євгенія перевели до Ізмаїльського загону, де він служить в одному з автомобільних пунктів пропуску.
«Для мене служба в пункті пропуску була знайома. Адже до цього я служив на контрольному пункті в’їзду-виїзду «Станиця Луганська», як його всі за абревіатурою називали КПВВ та здійснював практично такі ж операції», – каже військовослужбовець.
Майстер-сержант Юзифович – приклад людини, яка ніколи не здається. За службу Батьківщині його було нагороджено відзнакою Міністерства Оборони України медаллю «За сприяння Збройним Силам України».
