Пан Василь із села Криничне, змалечку був дотичний до будівельної справи — допомагав батькові у підтримці власного дому, а коли подорослішав — опанував професію будівельника. З повномасштабним вторгненням, він вирішив зробити свій вклад до перемоги рідної країни, щоб потім спільними зусиллями відродити те, що зруйнував ворог — передає Бессарабія.UA
Національна гвардія України об’єднує людей з різних регіонів, представників всіляких культур та сповідань, фахівців багатьох професій. В однострій Нацгвардії стають вчителі та слюсарі, програмісти та електрики, архітектори та водії.
Пан Василь є представником однієї з найбільш поширеніших та затребуваних професій — будівельник. За його словами, працювати з будівельними інструментами він навчився ще змалечку, у батьківському будинку, на півдні Одещини:
“Власники приватних будинків мають у своєму арсеналі такі необхідні інструменти, як: дриль-шуруповерт, молоток, лобзик. Із самого раннього дитинства я допомагав батькові у підтримці нашого дому в належному стані. У селі прийнято, щоб дім батьків передавався синам. Так і нашій родині дістався дім пращурів. Спадщина батьків і спонукала до опанування такої необхідної чоловікам професії. І зараз я не можу пройти повз відірваної дверної ручки навіть в магазині. Я намагаюсь все полагодити”.
Повномасштабне вторгнення в Україну з боку рф застало Василя на роботі, коли він у напруженому графіку готував об’єкт до огляду власником:
- “Колегам почали телефонувати дружини, всі були схвильовані, але роботу ми повинні були закінчити. Я звик все виконувати до кінця. Беручись за об’єкт, я не міг підвести людину, бо від моєї роботи залежить багато. Щасливі очі власників – це головна винагорода за важку працю. Покидаючи відремонтований дім, я думками бажаю господарям щастя та здоров’я, роблю так, щоб у цьому домі хотілося жити, щоб приємно було повертатися додому після роботи, відряджень та відпочинку. Дім ніби має свою духовну енергетику, а ця енергетика завжди буде позитивною, коли дім буде чистим, відремонтованим та сучасним”.
Закінчивши всі проєкти, чоловік відправився до ТЦК та СП.
“Залишив свої дані, через тиждень викликали для проходження медичної комісії. Вже через місяць став в однострій з гвардійцями. Так сталося, що у військовій частині зустрів своїх односельців і навіть колег, з якими довелося працювати до проходження військової служби.”, — ділиться своїми спогадами захисник.
З 2023 року він став стрільцем відділення взводу охорони військової частини 3058 Південного ОТО Національної гвардії України. Нині йому 40 років і на питання чи повернеться він до своєї минулої професії, Василь відповідає так:
“Зараз багато людей переймаються тим, що потрібно буде відбудовувати країну. Питають, “коли, як саме?” Для того, щоб замислюватися над подібними питаннями кожен з нас повинен зробити свій внесок у перемогу. І тоді загальними зусиллями ми зможемо відродити те, що так безжально та зухвало було зруйноване ворогом!”
