Василій Петрович Тіторов народився 22 грудня 1922 року у багатодітній родині сільських трудівників. Він був наймолодшим сином, крім нього виховувалось ще троє братів та дві доньки. Їх батько прожив до 56 років, у 1941-му його не стало. Про це повідомляє Бессарабія.UA.
Василія Петровича та братів у 1943 році відправили на трудовий фронт, працювати на шахті в Караганді.
Коли закінчилася війна, вони повернулися на батьківщину, наймолодший син залишився жити у батьківському будинку. Потім створив сім’ю. У нього з дружиною Ганною народилися донька та син. Батьки їм дали гідну освіту, гарне виховання.
Голова сімейства працював все життя на благо свого рідного села – спочатку бригадиром, потім на фермі, на виноградниках – до пенсії.
Він єдиний серед рідних є довгожителем. На жаль, його дружини не стало у 2006 році.
Зараз він живе зі старшим онуком та невісткою, які дбають про нього.
Ювіляр почуває себе добре, ще намагається чимось допомогти.
У нього п`ятеро онуків, десять правнуків та шість праправнуків. Це головне його досягнення, його щастя, в них відображено все його життя.
Він дбайливий, мудрий, у родині Тіторових пишаються ювіляром.
22 грудня 2022 року 100 років від народження Василія Петровича. Біля нього зібралися рідні, аби відсвяткувати важливу дату. 100 років щасливих та важких спогадів, життєвих історій, буремних подій, вирішальних моментів.
100 років – немислимо велика цифра в наші дні! Бажаємо ювіляру прожити ще багато-багато років в оточенні своєї великої родини, яка цінує його і дуже любить.
З ювілеєм!
