Олександр Вєлєв — 20-річний молодий та перспективний стоматолог, уродженець Арцизької громади. Більше двох років працює в приватній клініці в м. Одеса. Про це розповідає Арцизька громада: Офіційно, передає Бессарабія.UA.
З початку повномасштабного вторгнення росії на територію України Олександр вже тричі їздив до зони бойових дій та надавав безкоштовну стоматологічну допомогу цивільним мешканцям.
— Олександре, розкажіть, чому вирішили вирушити до зони бойових дій, аби надавати безкоштовну допомогу місцевому населенню?
— Ця ідея виникла у Олександра Славіча, лікаря-стоматолога, у якого я працював асистентом. Сам він родом з с. Чорнобаївка, там живуть його батьки і є кабінет, у якому він колись починав свою професійну діяльність. Він запропонував поїхати разом із ним, а я залюбки погодився. Тоді ми відпрацювали там один день: з самого ранку і до вечора надавали нагальну допомогу усім, хто цього потребував з місцевого населення. А без проблем потрапити до Чорнобаївки нам допомогла благодійна організація «Dao Charity». Перед виїздом нам видали захисні засоби — бронежилети, шоломи та турнікети.
-Що запам’яталося і що найбільше вразило під час поїздки?
-Мене не настільки вразили руйнування і прильоти, які раніше я бачив лише з екрану телефону, скільки те, що, попри все, у Чорнобаївці вирувало життя: жінки гуляли з дітьми, люди поспішали у своїх справах.
Дещо вразили й умови, в яких доводилося працювати, коли за вікном практично кожні 5 хвилин вибухи. Було страшно, але нічого не поробиш, людям потрібно допомогти.
А найбільше вразили місцеві діти. Вони були максимально спокійними, налаштованими на плідну співпрацю, якщо можна так сказати. Ви ж знаєте, як діти «люблять» ходити до стоматологів (усміхається). А тут зовсім інша картина: вони спокійно, не капризуючи, виконували усі вказівки лікаря, доки тривало лікування.
-Що відчували під час своїх виїздів і як вони вплинули на Ваш світогляд?
— Ми тричі їздили до Чорнобаївки і, зізнаюся, коли ти бачиш чергу біля кабінету, щасливі очі дітлахів, чуєш слова вдячності від людей, котрим не потрібне модне відбілювання, а лише вгамувати зубний біль, розумієш, що усе робиш правильно, що ти на своєму місці і твоя робота важлива для інших.
Зараз кожен волонтерить по-своєму: хтось допомагає хлопцям з військовим устаткуванням, хтось збирає гуманітарну допомогу мешканцям з прифронтових населених пунктів чи навіть із зон бойових дій, але кожен намагається залучити усі свої знання і навички для допомоги людям у час війни. Моє внутрішнє переконання полягає у тому, що кожен має бути корисним у своїй справі.
