Незважаючи на війну, більшість навчальних закладів області намагаються створити безпечні умови, при яких діти зможуть навчатись очно. Про це повідомляє Бессарабія.UA з посиланням на директора Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації Олександра Лончака.
Як пояснив пан Лончак, уперше цього року передбачена державна програма на облаштування укриттів в навчальних закладах. Для Одеської області попередньо планується виділити 60 мільйонів гривень. Ці кошти можуть використати як для облаштування готових укриттів, так і для будівництва нових. Громада подаватиме в Департамент освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації запити на облаштування бомбосховища разом з проєктно-кошторисною документацією. Отримавши від кожної громади області запити, будуть виставлені пріоритети, враховуючи низку факторів, наприклад, чи є цей заклад опорним, яка кількість дітей навчатиметься. Далі перелік передаватиметься до комісії Міністерства освіти і науки України, яка визначить, на котрі сховища нададуть кошти.
Щодо освітнього процесу, то за словами очільника Департаменту, на початок другого семестру кількість шкіл, які прийматимуть школярів за партами, збільшилась. Зокрема, на кінець І семестру поточного навчального року вдалося вивести на очний та змішаний формат 450 закладів загальної середньої освіти.
«Зараз лише прагнення батьків визначає статус навчання дитини. У деяких закладах освіти закінчили ремонтні роботи щодо адаптації підвальних приміщень під найпростіші укриття згідно з вимогами ДСНС, а низка інших закладів уклала угоди про використання укриттів сусідніх освітніх закладів. Окрім того, триває процес будівництва та облаштування укриттів завдяки співпраці з різноманітними донорами та міжнародними партнерами», – підкреслив Лончак.
Щодо проблем, які виникають при організації освітнього процесу у період воєнного стану, то Олександр Лончак зазначив запити самих батьків та, звісно, періоди блекаутів, адже освітній процес має здійснюватися навіть за відсутності електрики. Екстрені тривалі відключення світла, перебої з мобільним та інтернет-зв’язком унеможливлювали створення єдиного механізму подолання проблем та універсальної організації освітнього процесу у дистанційному форматі. Тому з очним видом навчання простіше. За світлового дня в школі спокійно можна було вчитися, плюс подбали про альтернативні джерела живлення, тобто генератори, тому було й тепло, і світло. А от з дистанційним навчанням складніше.
«Алгоритми дій розроблялись індивідуально для кожного закладу. Міркували над гнучким режимом роботи, об’єднували учнів різних класів та паралелі у групи залежно від місця проживання та графіку відключення світла. У період, коли стабілізаційні графіки не діяли, знайшли вихід – створення консультаційних центрів при школах, щоб надолужити прогалини в темах, індивідуально підходили до кожної дитини. Давали посилання на уроки у записі, рекомендували різні ресурси, зокрема і Всеукраїнську школу онлайн.
Зрештою, Департамент освіти і науки рекомендував закладам зараховувати всі оцінки за півріччя, які отримав учень упродовж семестру незалежно від місця навчання та обраної форми освітньої діяльності. Попри всі виклики, ми упоралися. Вдячний кожному педагогічному колективу за ефективну взаємодію в зазначеному питанні. А також батькам, адже саме їх увага і допомога дає нам спільний результат», – зазначив Лончак.