25 грудня у селі Орлівка місцеві жителі провели молдовський обряд чоловічої коляди “Мошу”, передає Бессарабія.UA.
У населеному пункті збереглася традиція святкувати Різдво Христове саме у цю дату. Щороку до свята в Орлівці готуються заздалегідь.
Важливим для мешканців є різдвяний обряд “Мошу”, який поєднав у собі язичницькі та християнські мотиви. У 2016 році він увійшов до регіонального переліку елементів нематеріальної культурної спадщини, а у 2022 році був занесений до Національного переліку елементів НКС України.
Обряд притаманний тільки селу Орлівка Ренійської громади та має свою історію з 1645 року.
За традицією обряду в ніч напередодні Різдва господарі будинків чекають на колядників. Цієї ночі не дозволено спати, бо “Мошу” може прийти у будь-який момент. Село Орлівка умовно ділиться на дві частини “Кятре” та “Педурє”, хлопці колядують у кожній з них в ніч з 24 на 25 грудня.
Заздалегідь, для обряду готуються атрибути: маска Мошу, яку виготовляють місцеві майстри з кролячих та козячих шкір, прикрашаючи шкіряними ремінцями, кінським волосом, вовняними нитками, бобами та німбом з квітів і різнокольорових стрічок, мечуке – півметрові дубини з рогози, з великою ручкою, туго стягнуті проволокою, які виготовляють самі хлопці.
Образ “Мошу” – центральна і найбільш яскрава фігура свята: маска ідола схожа на вбрання шамана первісного племені. На шкіряному поясі головного персонажу закріплюють чотири великих дзвони, коли Мошу біжить або пританцьовує, лунає характерний дзвін.
Ввечері 24 грудня на кожній половині села збираються неодружені хлопці, які відслужили в армії. Вони одягаються у військову форму: одна частина села – у тільники, бушлати та безкозирки, інша – у камуфляж десантників та прикордонників.
Кожна з двох “армій” ділиться на дві групи: чата марє (велика група) і чата Мошулуй (група Мошу). За ніч вони повинні обійти усі двори села.
Учасників дійства супроводжують звуки барабанного бою та кларнета. Це значить, що ось-ось прибуде “чата марє”, яка піснеспівами оповіщає про радісну новину – народився Ісус Христос. Також “чата марє” дасть знати про прибуття “Мошу”.
Хлопці як вихор вриваються через хвіртку на подвір’я, співають хором колядки молдовською мовою. Зайшовши до будинку, де є незаміжні дівчата, господарі дають колядникам калач, який символізує здійснення бажання дівчини вийти заміж наступного року. Команди збирають калачі на одну довгу палку. Калач є символом жіночого початку, а палка – чоловічого.
Першочергова задача колядників перевершити конкурентну групу, яка колядує на другій половині села, за кількістю зібраних калачів.
Хлопець, який заходить колядувати до своєї нареченої, після обряду затримується в обраниці, дівчина чіпляє до його головного убору весільну квітку, що символізує її кохання.
Як пояснюється в описі обряду, специфічний образ “Мошу” створений для того, щоб відігнати злих духів. Учасники обряду дзвонять у дзвони, щоб прогнати нечисту силу.
На ранок у центрі села збираються місцеві жителі, туди наближаються й дві групи колядників. О дев’ятій ранку чати перетинають умовний кордон, за який не мали права переступити вночі, і кидаються колядувати на “чужій території” з метою зібрати якомога більше калачів.
Потім два хороводи поєднуються в один великий і Мошули у дикому, доісторичному танці, сходяться один з одним. Головних героїв піднімають на плечі й Мошули подають один одному дари. Кульмінацією обряду є перештовхування, коли армія навалюється на армію. Той Мошул, який втратив рівновагу, коли його тримала армія, і програв битву.
Люди похилого віку згадують, що цей звичай виник ще у той період, коли Орлівка існувала у вигляді двох окремих поселень. З того часу село умовно ділиться на дві частини – Плєнаш (від слова “плян”, що означає земельну ділянку) і Балтарець (від слова “заплава”» – плавні).
Такий поділ сьогодні зберігся лише умовно, але він міцно закріпився в сценарії унікального орлівського обряду.
Відео Укрінформ