моряки звернення

Сьогодні, 10 листопада, представники морських професій разом із рідними зібралися біля міського військкомату з наміром отримати виразну відповідь від представників військової структури, чому місцеві територіальні центри комплектування та соціальної підтримки продовжують відмовляти морякам у їхньому законному праві виїзду на роботу за кордон. Військком не вийшов до людей, зате прибули представники правоохоронних органів та керівництво району. Про це повідомляє Бессарабия.UA.

Як відомо, з початку повномасштабного вторгнення російськими окупаційними військами на територію України у лютому цього року керівництвом країни було ухвалено необхідне рішення під час воєнного стану щодо заборони виїзду за кордон чоловікам призовного віку. Сотні моряків опинилися у складній ситуації, адже фактично позбавилися свого заробітку, а їхні робочі місця на іноземних екіпажах почали займати росіяни. Понад пів року ті представники морської професії, які не увійшли до лав ЗСУ, намагалися вибороти для себе законне право виїзду для роботи за кордоном і тим самим підтримувати економіку своєї країни, в якій триває повномасштабна війна.

2 вересня було прийнято Постанову Кабінету Міністрів України № 992 «Про внесення змін до Правил перетину державного кордону громадянами України». Саме цей документ за фактом надав право морякам виїжджати на роботу. Лише 22 жовтня Міноборони затвердило алгоритм дій щодо видачі дозволів, а 24 жовтня всі територіальні центри комплектування та соціальної підтримки країни мали отримати розсилку.

До речі, в офіційній Постанові чітко вказується список необхідних для виїзду документів та прописаний алгоритм подачі пакета документів. Важливо: для виїзду моряки повинні обов’язково отримати дозвіл від військкомату.

Однак насправді виявилося, що Постанова Кабміну № 992, за якою моряки мають право виїжджати з країни в рейси, на практиці запрацювала лише у деяких регіонах України. Наприклад, точно відомий факт, що моряки із Західної України вже виїжджають згідно із зазначеною Постановою. Це означає, що військкомати тих регіонів ознайомилися із дозвільним документом та запустили його в дію. А от Одеська та Миколаївська області, які завжди вважались морськими, видачу дозволів морякам на виїзд, так би мовити, ігнорують. У результаті українські моряки, навіть не дивлячись на законний дозвіл на виїзд, втрачають робочі контракти. Моряки з країни-агресора займають їх місця в екіпажах, а українські сім’ї моряків за фактом залишаються без джерел доходу.

Саме із цієї причини сьогодні в Ізмаїлі моряки спробували отримати чітку відповідь від представників Ізмаїльського терцентру комплектування та соціальної підтримки. В очікуванні виходу до них хоч якогось представника, моряки поділилися із журналістами своїми історіями.

«Я повернувся з рейсу у червні цього року. Повернувся свідомо, бо це моя країна. Так, я ніколи не служив в армії, не маю військового досвіду, маю білий квиток. Але я можу бути корисним країні в іншому статусі, і я сам готовий до цього. На сьогодні у мене повний пакет документів для виїзду за кордон, у мене абсолютно все готово, моя крюїнгова компанія офіційно ручається за мене, що я точно повернуся з рейсу через пів року (як і зазначено у дозвільному документі). Я й сам не збираюся зникати, тікати. Я планую піти у рейс та повернутися знову, я не прагну залишитися за кордоном, моя країна та моє місто тут. Але я досі не можу отримати дозвіл від місцевого військкомату. Мою заяву вдруге повертають, і причину відмови ніхто не каже», – розповів Артур, один із присутніх моряків.

При цьому чоловік, маючи білий військовий квиток, встиг під час подання чергової заяви у військкоматі отримати повістку… на передову.

«Я не боюся, я поїду, якщо треба. Але чому я не можу використати своє законне право? Найцікавіше, що вже після отримання повістки я все ж таки знову приніс заяву на виїзд і за порадою адвоката зареєстрував її у юриста військкомату. Після цього у мене забрали повістку та перевели до резерву. Але тепер знову чекати на відповідь до 45 днів? А в мене контракт – я через кілька днів уже маю бути на судні! Чому я знову маю пропускати рейс? Що взагалі відбувається в Одеській області, чому саме тут твориться така чортівня?» – ставить питання Артур.

Свою історію розповів і Павло Казани, який також намагається виїхати на законних підставах за кордон та постійно отримує відмову у військкоматі.

«Я виїхав на контракт ще до 24 лютого. Наприкінці весни я повернувся, бо хотів, щоб усе було за законом. До того ж я мав прострочені військові документи, і після прибуття в Україну попрямував до місцевого військкомату, щоб вирішити це питання як належить, згідно із законом пройти ВЛК і так далі. Зазначу, що прийшов сам, без повістки. У вересні виходить Постанова Кабінету Міністрів України № 992 «Про внесення змін до Правил перетину державного кордону громадянами України». Майже відразу, приблизно 7-8 вересня, я вже зібрав необхідний пакет документів для виїзду за кордон і звернувся до військкомату. На той час у місцевому військкоматі мені відповіли, що Постанова стосується лише прикордонної служби. А на решту моїх запитань ніхто не давав жодних відповідей. Подальші мої ходіння ніякого результату позитивного не дали – серед інших відмов фігурувала фраза, що у військових поки немає алгоритму пропуску моряків за кордон. Нарешті, 22 жовтня Генеральним штабом України було розроблено необхідний алгоритм. Всі військкомати країни мали ознайомитися. І що зрештою? За моїми даними, у Києві, Дніпропетровську, Запоріжжі вже почали видавати дозволи та випускати моряків на роботу. А в нашій області жодного поки що не випустили», – розповів Павло.

Також чоловік наголосив на тому, що у тій же 23 статті про мобілізацію, яка була прийнята керівництвом країни, є пункт «про інших військовозобов’язаних, згідно із законом…».

«Часто я зустрічаю таку відповідь, що «Постанова не є законом». Але ми маємо конституційні права, є Конституція. Там є 117 стаття, в якій прописано, що Постанова має таку саму законну силу, як і Закон. Сьогодні ми бачимо, що навіть за умови пред’явлення повного пакета документів і прописаного в алгоритмі одноденного терміну для відповіді, ми чуємо фразу: «від 15 до 45 днів буде розглядатися ваша заява…». По суті є інструкція від Генерального штабу України, в якій йдеться про те, що на розгляд заяви моряка дається 1 день. А нам відповідають, що моряк має чекати до 45 днів. Я не можу зрозуміти, що не дає їм виконувати Постанову у повному обсязі», – пояснює чоловік.

Як підтвердили його колеги, не рідкісні випадки, коли моряк подає заяву, а потім дізнається, що вона… загубилася. І людина знову змушена чекати щонайменше 45 днів. При дзвінках на гарячу лінію Міністерства оборони, морякам відповідають, що їм мають все видавати вчасно згідно із законом, і такого безладу робитися не повинно.

Жінки та матері моряків, що прийшли, також поділилися своїми історіями, сенс яких зводиться лише до одного: моряків на Одещині, як в принципі і на Миколаївщині, навмисно не випускають за кордон, проте причину такої поведінки ніхто не пояснює.

«Кажуть, сім’ї моряків не донатять на ЗСУ. Та невже? Особисто я неодноразово перераховувала кошти на потреби ЗСУ. Однак, вибачте, у моряків кишені не бездонні та й копієчка вже закінчилася. Де її брати, підкажіть?” – запитує Наталя, дружина моряка.

При цьому, за словами Павла, дуже багато його колег дійсно вступили до лав ЗСУ і перебувають на передовій. А ті моряки, які зараз перебувають за кордоном, дзвонять їм і з’ясовують, що воїнам необхідно, висилають їм гроші, набувають потрібних речей, донатять – допомагають через свої наявні можливості.

«Багато хто вважає, що, мовляв, випусти моряка за кордон – він уже не повернеться в Україну. Нісенітниця! 90% моряків повернуться, бо тут їхній будинок, сім’ї, їхня країна. І вони можуть допомагати країні своїм способом, заробляючи гроші за кордоном та привозячи їх до України, щоб підтримувати таким чином нашу економіку. То чому нас, моряків, позбавляють цієї можливості? Сидячи тут, без грошей, чим ми можемо допомогти?» – каже Павло.

Зауважимо, що під час спілкування моряків та журналістів до місця збору прибули патрульні машини поліції, а згодом – і голова Ізмаїльської військової адміністрації Родіон Абашев. З’ясувавши причину зустрічі, Родіон Анатолійович запросив усіх до районної адміністрації, де уважно вислухав моряків та пояснив, що днями відбулася профільна нарада в Одеській обласній військовій адміністрації. Вирішенням цього питання займається особисто голова Одеської ОВ Максим Марченко.

Під кінець зустрічі моряки ще раз наголосили, що вони намагаються виїхати на роботу чесно, згідно із законом. І порушувати його ніхто не хоче. За налагодженої та відпрацьованої схеми виїзду, самі моряки не боятимуться повертатися додому, вони чітко знатимуть, що зможуть знову виїхати, заробити гроші та привезти їх до своєї країни, а не залишити у закордонному банку. Однак, за наявності фактів періодичної втрати документів моряків у військкоматах, вручення повісток чоловікам з білими квитками, затягування часу для надання офіційної відповіді, довіра до виконавчих органів стрімко падатиме. І з цим щось потрібно терміново робити.

«Ми відкриті для діалогу. Ми все розуміємо, ми чітко дотримуємося букви закону. І очікуємо на таке саме ставлення до нас. Вирішити питання щодо виїзду моряків з Одеської області потрібно терміново!» – резюмували ізмаїльські моряки.