Олена Гавриляк від початку повномасштабної війни допомагає українським військовослужбовцям. Наразі жінка шукає помічників, щоб зробити якомога більше адаптивних шкарпеток, які мають зігріти поранених у зимовий період, повідомляє Бессарабія.UA.
Пані Олена з дитинства захоплювалась в’язанням та шиттям.
“Коли розпочалось повномасштабне вторгнення, я почала думати, чим особисто можу допомогти нашим військовим? Якраз була зима, і я вирішила, що буду в’язати шкарпетки для хлопців на передовій”, – згадує Олена Гавриляк.
Спочатку жінка в’язала спицями, вечорами після роботи. Згодом вона згадала, що має стареньку машинку для в’язання, яка допомогала зробити це швидше.
“Нав’язавши певну кількість тепленьких шкарпеток, я звернулась до однієї жінки, на яку була підписана в соцмережах. У неї чоловік був у війську, на своїй сторінці вона показувала, що також в’яже для захисників. Я запропонувала їй свої вироби, і вона погодилась”, – розповідає волонтерка.
Окрім шкарпеток, пані Олена у своїй першій посилці надіслала захисникам також сухофрукти, зроблені власноруч. З тієї пори вона щоразу кладе разом зі своїми виробами якісь смаколики для військових.
“З часом людей, які в’язали звичайні теплі шкарпетки, ставало все більше й більше. Це не могло не радувати. Але виникла потреба в іншому – адаптивних шкарпетках для поранених. Вони особливі, застібаються на ґудзичках і виготовлені зі спеціальних ниток. Це для поранених військових, які мають у своїх кінцівках апарати зовнішньої фіксації”, – ділиться Олена Гавриляк.
Усі матеріали для в’язання жінка купує за власні кошти, постійно шукає акційні пропозиції в крамницях. Гудзики, яких потрібно дуже багато, вона спробувала попросити у знайомих та волонтерів.
“Я звернулась у чат нашого будинку з проханням подарувати мені старі ґудзики, які можуть бути у сусідів. Це просто неймовірно, але багато наших мешканців відгукнулись і допомогли мені. Потім свою допомогу запропонували дівчата, які займаються плетінням сіток для ЗСУ. У них виявилось, що вже назбирався цілий ґудзиковий арсенал!” – радісно розповідає жінка.
Якщо з матеріалами проблем не має, на жаль, одна пані Олена не справляється із запитами військових та волонтерів.
“Я в’яжу для багатьох шпиталів України, де зараз лікуються наші хлопці та дівчата. З машинкою це все робиться швидко, але планку для застібки необхідно робити вручну, а це займає багато часу. Якби хтось міг допомогти мені з цим процесом, разом ми б набагато швидше це зробили”, – розповідає майстриня.
Для того, щоб долучитися до волонтерської роботи, потрібно просто написати пані Олені на її сторінку у соцмережі.
“Якщо хтось бажає долучитися до допомоги й не знає, як їх в’язати, або не має ниток, пропоную вам свою допомогу, звертайтеся. Достатньо лише вміти в’язати лицьові петлі. Давайте разом допомагати тим, хто рятує наші життя!” – наголошує Олена Гавриляк.
