Сьогодні, 17 липня, міністерство закордонних справ рф оголосило про відкликання гарантій безпеки судноплавства в рамках Чорноморської зернової ініціативи.

Своє рішення російська сторона пояснила тим, що нібито “всупереч заявленим гуманітарним цілям вивезення українського продовольства було практично відразу переведено на суто комерційну основу”.

В обмін на продовження “зернової угоди” в росії вимагають зняття західних санкцій з російських добрив і продовольства, перепідключення “Россільгоспбанку” до системи SWIFT, відновлення поставок запчастин для сільгосптехніки, забезпечення логістики та страхування перевезень та інших питань.

“Якщо ж у західних столицях реально дорожать “чорноморською ініціативою”, то нехай серйозно замисляться над виконанням своїх зобов’язань та реальним вилученням з-під санкцій російських добрив та продовольства. Тільки при отриманні конкретних результатів, а не обіцянок та запевнень, росія буде готова розглянути відновлення “угоди”, – додали у міністерстві закордонних справ рф.

Як підтвердження своїх слів російська влада направила Туреччині, Україні та ООН офіційне заперечення щодо продовження “зернової угоди” і заявила, що без її участі угода припиняє дію 18 липня.

Реакція України: речник президента Никифоров прокоментував заяву рф про вихід з «зернової угоди»: «росія має власні домовленості з ООН і Туреччиною, Україна не укладала з нею угод, МЗС звернеться до Туреччини та ООН із запитом, чи готові вони продовжувати роботу ініціативи. Компанії, які володіють суднами, готові продовжувати постачання зерна, якщо Україна та Туреччина будуть забезпечувати прохід суден».

В ООН підтвердили отримання від москви повідомлення про припинення участі в Чорноморській зерновій ініціативі.

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган переконаний, що Володимир Путін не хоче припинення дії угоди та планує її обговорити з ним.

У Білому домі також відреагували на ситуацію. Радник президента США з питань нацбезпеки Джейкоб Салліван сказав:

«Якщо вони справді вийдуть з угоди, решта світу подивиться на це і скаже, що Росія відвернулася від забезпечення того, щоб країни глобального півдня, Африки, Латинської Америки та Азії могли отримати продовольство, яке їм потрібно, за доступними цінами».

Також чиновник зауважив, що росія зазнає репутаційних втрат, якщо повністю заблокує дію Чорноморської зернової ініціативи.

«Я думаю, що надалі це обійдеться Росії величезними дипломатичними витратами. Тож Володимиру Путіну доведеться зробити вибір», — заявив Салліван.

Він додав, що США готові до будь-якого сценарію і тісно працюють над цим з Україною.

Реакція ЄС

“Я рішуче засуджую цинічний крок Росії щодо припинення Чорноморської зернової ініціативи, незважаючи на зусилля ООН та Туреччини”, – заявила голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.

Вона наголосила, що ЄС працює над забезпеченням продовольчої безпеки для незахищених верств населення світу.

Фон дер Ляєн додала, що Євросоюз продовжить вивозити агропродовольчу продукцію з України на світові ринки “маршрутами солідарності”.

Реакція Німеччини

Заступниця речника німецького уряду Крістіане Гоффман зазначила, що федеральний уряд звертається до Росії з проханням зробити можливим подальше продовження угоди на експорт зерна з України.

Гоффман підкреслила, що суперечки між країнами “не повинні вирішуватися коштом найбідніших людей на цій планеті”.

В уряді Німеччини також розраховують на те, що у майбутньому угода не завжди буде укладатися на короткий термін, та експорт зерна з України буде можливий в довгостроковій перспективі.

Окрім того, депутат від партії “Зелених” у Бундестазі Антон Гофрайтер наголосив, що російський диктатор Володимир Путін “постійно намагається шантажувати світ за допомогою політики голоду”.

Він також додав, що російська пропаганда поширює фейкові новини про те, що Захід нібито не дозволяє експортувати російські сільгосппродукти, зокрема, збіжжя.

При цьому Гофрайтер зазначив, що така російська продукція не підлягає санкціям, та це мають зрозуміти держави глобального Півдня.

Політик також вважає, що Захід має допомогти нужденним країнам не допустити катастрофи голоду, зокрема, шляхом розширення альтернативних експортних маршрутів.