Перший етап битви за врожай-2022 – збирання пшениці, ячменю, гороху та ріпаку – вже позаду. У нашому регіоні, який внаслідок частих посух відноситься до зони ризикованого землеробства, жнива традиційно пов’язані з різними труднощами (сильні вітри, що починають йти під час збирання дощу тощо), але наші хлібороби завжди справлялися з будь-якою ситуацією. Однак цього року на жнивах озимини позначилися ще й проблеми, викликані війною: з пальним, логістикою та багатьом іншим, що чітко видно на прикладі багатьох сільгосппідприємств Ренійської громади, повідомляє Бессарабія. UA .
Селянське (фермерське) господарство «Успіх» В. Заболотного з Котловини до збирання зернових підійшло, як то кажуть, у всеозброєнні. Навесні ПриватБанк видав фермеру безвідсотковий кредит на 2,6 мільйона гривень на півроку. Значна частина цієї суми пішла на закупівлю солярки, а сума, що залишилася, – на ремонт комбайна. На випадок, якщо під час жнив підуть дощі, у господарстві є спеціальні прилади, якими визначається вологість зерна, фермер це робить прямо на полі, оскільки досушувати його на струмі нераціонально, буде витрата електроенергії, а ще довелося б не раз перелопачувати врожай зернометом.
— Урожайність озимої пшениці та ячменю цього року була 1,7 тонни з гектара, — каже Володимир Якович. — Цифра, звісно, не вражаюча, як і перша ціна на зерно: лише 3,80 гривень за кілограм ячменю. Але щоб вивезти його до Рені, спочатку треба машину погнати до Саф’ян, де зерно беруть на аналіз. Значить знадобиться 150 л солярки. Враховуючи, що вона коштує 60 гривень, то витрати лише на пальне становитимуть 9 тисяч грн. Потім треба із зерном поїхати до Рені. Які пробки на під’їзді до міста, ми всі знаємо: у мене машина простояла 15 днів, що обійшлося мені в 1000 грн на день, разом до витрат додаємо ще 15 тис. В результаті, з урахуванням усіх цих витрат, фактична ціна на кілограм ячменю склала всього 2,24 грн. Відповідно, за тонну зерна я врятував за фактом лише 2240 грн. Це значно нижче за собівартість! Але незважаючи на всі ці труднощі та витрати, я розрахувався з усіма своїми пайовиками. На кожній пай видавав 1,6 тонни зерна.
Що стосується видів на врожай кукурудзи та соняшнику. Очікуємо, що соняшник, під яким у мене зайнято 120 га, більш-менш вродить, а от кукурудза, під якою приблизно така сама площа, навряд. Кукурудзу я посадив трохи раніше, вона навіть уже почала цвісти, але їй за такої посухи просто не вистачило вологи. Фактично її вже треба боронувати. Повертаючись до соняшника, хочу сказати, що за такої спеки високого врожаю чекати не доводиться, хоча останні кілька днів дощі були, але вони як мертвому припарку, вони практично ні на що не впливають. Однак, якщо дощів піде більше, буде вологозарядка і до кінця серпня посіємо ріпак на площі десь 250-300 га.
Насамкінець, користуючись нагодою, хотів би звернутися до нашої влади: може, приїхали б сюди, до Рені представники уряду і налагодили б тут логістику? Таке величезне скупчення машин на під’їзді до міста! Це ж ненормально. Я читав в інтернеті виступ колишнього начальника Ренійського порту В. Шелеста, який розповів, як він телефонував помічникові прем’єр-міністра Д. Шмигаля, півгодини пояснював йому проблему, а той наприкінці розмови запитав: а Рені – це Румунія? Віктор Михайлович сказав, що він отетерів від цього питання. І не тільки він – я також! Виходить, помічник не когось, а самого прем’єр-міністра не знає географії і своєї країни. У будь-якому випадку, цю проблему потрібно вирішувати, водієм дуже важко, особливо в таку спеку.
Не зовсім задоволені підсумками жнив озимих і в ТОВ «Долинське-Нова», одному з передових господарств Ренійської громади з вирощування ранніх зернових. За словами головного агронома господарства М. Черня, якби навесні більше дощів, то й результати жнив прибирання були б зовсім іншими, особливо в порівнянні з минулорічними показниками.
– У 2021 році за весняний період, до збирання, випало 240 мм опадів, що дозволило отримати по 50 центнерів з гектара та пшениці, та ячменю, – розповідає Микола Іванович. – Ми намолотили понад 5 тис. тонн зерна, вийшовши за цим показником у лідери серед усіх сільгосппідприємств нашої громади. Цього року результати скромніші. Як і минулого року, у нас було засіяно 500 га пшениці та стільки ж ячменю. Ячменю ми зібрали 40 центнерів із кола, а пшениці – 25 центнерів. Причина в нестачі вологи: цього року в період до збирання випало лише 63 мм опадів, що майже вчетверо менше, ніж минулого.
Умови для зберігання зерна у нас є, також маємо всі можливості для очищення зерна і для його метання у випадку, якщо воно вологе. Щодо розрахунку з пайовиками, то ми його почали ще минулого місяця і зараз продовжуємо. Цього року, оскільки врожай пшениці був трохи меншим, даємо на пай 400 кг пшениці, а ячменю 500 кг. Загалом виходить 900 кг.
Соняшнику та кукурудзи у нас засіяно 195 та 300 га відповідно. Половина площ під кукурудзою розташована на богарі, ще половина – на поливі. Нагадаю, що у 2021-му ТОВ «Долинське-Нова» було серед кращих та за врожаєм соняшника, середній показник якого становив 30 ц з кола – ми намолотили 550 тонн. А кукурудзи взагалі зібрали рекордний урожай, по 150 ц з кола. Як буде цього року? Звичайно, на богарі великого врожаю ми не чекаємо, але я думаю, що з тим, що зберемо, вийдемо, як то кажуть, по нулях. А на майданах, що на поливі, види на врожай гарні.
А от у СВК «Світанок», базовому сільгосппідприємстві села Плавні, напередодні жнив озимини велику тривогу викликали проблеми з пальним. Голова сільгоспкооперативу Н.І. Кара в інтерв’ю нашому виданню наприкінці травня зазначав, що придбати паливо в необхідних обсягах дуже складно, до того ж воно зараз дуже дороге. «Однак робиться все можливе і неможливе, щоб робота не зупинилася», – наголосив тоді керівник, додавши, що поки що не робить жодних прогнозів на врожай. За його словами, на частині полів озимина хороша, а є поля, де вони слабкі, тому дуже потрібен був дощ! Складність була ще в тому, що дуже багато полів у СВК «Світанок» розташовані на схилах, склад ґрунту – пісок та глина. Проте в господарстві їх обробляють і засівають.
— Я говорив навесні, що передбачаю слабкий урожай, але не думав, що він буде таким слабким, — журиться Микола Іванович. – Все тому, що не було дощів. Одне поле ячменю знаходиться у нас із боку Новосільського, там пройшов дощ, і ми зібрали 2 тонни 250 з гектара. А на полях з боку Котловини жодного дощу не було! Жаль, звичайно, що в нас немає зрошення. Тим не менш, нашим пайовикам ми зерно видаємо, люди отримують по тонні на пай. Ціни на зерно поки що, на жаль, низькі, на ячмінь – трохи більше ніж 4 грн за кг. Але ми не продаємо, у нас нічого продавати… Кукурудзу цього року ми взагалі не сіяли, а прогнозувати, як буде з соняшником, навіть не беруся… Ну які можуть бути види на врожай, якщо не було жодного дощу! Щоправда, днями пішов дощик, лише 9 мм випало, тож про що тут можна говорити?
