Сьогодні, 29 серпня, Кілійському заводу виповнюється 78 років. Яких успіхів досяг та які плани розвитку підприємства розповість Бессарабія.UA з посиланням на УДП.

Кілійський суднобудівно-судноремонтний завод – відокремлений підрозділ Українського Дунайського пароплавства. Підприємство засноване в 1944 році у м. Кілія на базі колишніх судноремонтних майстерень Кілійського порту для ремонту річкового флоту Дунайського пароплавства.

На сьогодні підприємство працює над програмою ремонту на відновлення флоту УДП.

За останній рік через заводські потужності вже пройшла 31 одиниця флоту — буксири-штовхачі, самохідні суховантажні судна, баржі. Проводилися всі види робіт — заводські, докові та міжрейсові.

На початку програми пріоритет віддавався ремонту барж, адже не вистачало тоннажу для перевезення вантажів, але зараз пароплавство намагається ставити судна в ремонт комплексно — теплохід та баржі, з яких формується караван.

На судноремонтному заводі вже відремонтовано теплоходи «Русе», «Ігор Момот», «Лука Капикраян», «Краснодон», «Капитан Кюселинг». На завершальному етапі теплоходи «Валентин Пиляєв», «Механик Ян» та «Львов».

Обравши новий курс на «якість», а не на «швидкість», за останні кілька місяців було виконано більше капітальних ремонтів ніж за декілька останніх років.

Зараз завод розглядає можливість проводити еталонні ремонти барж заводського характеру, тобто разом із заміною проблемних ділянок металу корпусу буде здійснюватися повне його фарбування.

Заводські потужності тепер не простоюють жодного дня – як тільки зі сліпу сходить відремонтований буксир чи баржа, на їхнє місце підіймається нове судно.

Ремонтна програма чітко спланована та організована, що забезпечує безперебійну роботу підприємства та зменшує строки виконання ремонтних робіт.

На даний час завод забезпечений усім необхідним для ремонтів обладнанням. У планах – придбання додаткового устаткування для виконання малярних робіт. Також поступово на заводському складі створюється незнижуваний запас основних витратних матеріалів, щоб динаміка проведення ремонтів не залежала від термінів їх постачання.

Збільшення обсягу роботи сприяло зростанню штату працівників, що надало можливість надати роботу багатьом мешканцям регіону.