Українські фермери знову сіють бавовник на Одещині. Ця культура може стати не лише джерелом прибутку, а й важливою сировиною для виробництва пороху. Про це повідомив в ефірі “Українського радіо. Одеса” заступник голови Комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики Степан Чернявський. Як розвивається експеримент, яку підтримку гарантує держава, і чому цей напрямок може змінити аграрний ландшафт України — читайте у матеріалі Суспільного.
Другий сезон бавовни: що вже відомо
На Одещині триває другий сезон експериментального вирощування бавовнику. Торік українські фермери вже побачили результат — максимальна врожайність склала 2,4 тонни з гектара. За висновками науковців Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НАН України, погодні умови регіону сприяють промисловому вирощуванню цієї культури.
Попри труднощі з фінансуванням, держава ухвалила рішення підтримати фермерів. 29 квітня уряд затвердив дотацію — 10 тисяч гривень на гектар для зареєстрованих аграріїв, які вирощують бавовник.
Подати заявку можна з 10 червня по 10 липня через Державний аграрний реєстр. Кошти виплатять до 15 вересня.
Порох, економіка і майбутнє: чому це важливо
Бавовник — не лише текстильна культура. За словами народного депутата Степана Чернявського, вона має стратегічне значення для держави:
“Це не лише економічна складова й підтримка фермерів — це також питання нашої обороноздатності. Ми знаємо, що бавовна є сировиною для виробництва пороху. І навіть після завершення війни ця потреба не зникне. Адже ми вже витратили такі обсяги боєприпасів, що протягом наступних 20 років доведеться поповнювати запаси й завжди бути готовими до захисту нашої держави”.
Чернявський наголошує: потенціал бавовни полягає і в високій рентабельності. Якісна продукція може продаватися за 1100 доларів за тонну. Але щоб досягти цього рівня, потрібно обмінюватися досвідом і нарощувати обсяги.
Інвестори з-за кордону: чи з’являться в Україні заводи?
Українські фермери вже почали вирощувати бавовник, але виникає запитання: що далі? Хто оброблятиме цю сировину, де її перетворюватимуть на кінцевий продукт? Степан Чернявський каже, що потенційні інвестори — вже на зв’язку. Йдеться про партнерів з Єгипту, Туреччини, а також про можливі спільні підприємства з українським бізнесом:
“Вони готові вже тут будувати заводи, ну, з їхнім досвідом. Може, це будуть і українці разом, або якісь там спільні підприємства. Але потрібно почати, потрібна сировина”.
Це головна умова — без сировини немає сенсу будувати переробні підприємства, зауважив нардеп. Як тільки бавовник почнуть вирощувати у стабільних обсягах, виробничий ланцюг складеться автоматично:
“Якщо буде сировина, я більш, ніж впевнений, що той ланцюг, він одразу буде побудований. Одразу, в той же день”.
Поки що, зізнається Степан Чернявський, конкретних часових прогнозів немає — інвестори не бачать гарантій. Втім, державна дотація на гектар — це сигнал, вважає він. Якщо фермери засіють достатньо площ, бізнес підтягнеться. І тоді Україна зможе не лише вирощувати, а й виробляти.
Проблема техніки та інфраструктури
Фермерка Алла Стоянова звертає увагу, що вартість вирощування занижена, адже торік не враховували витрати на техніку:
“У 2024 році середня собівартість витрат на гектар засіяного бавовнику складала 7 тисяч гривень… Але ця цифра не є об’єктивною з економічної точки зору, оскільки насіння було безкоштовним… оприскування і збір проводилися вручну”.
За словами Чернявського, українські компанії вже готові запропонувати спеціалізовані комбайни для збирання бавовни, однак для цього необхідна площа посівів щонайменше 2 тисячі гектарів.
“Комбайни будуть і є підприємства, які на цьому спеціалізуються. Вони готові вже інвестувати в це, але їм потрібні об’єми”.
Погода, сорти й плани
Цьогорічна посівна кампанія розтягнулася через похолодання. Завідувачка Лариса Цапенко з Одеської філії Українського інституту експертизи сортів рослин зазначила:
“Ми посіяли бавовник з першої сходи… Поки чекаємо погоди. Ви бачите погоду? Холодні були. І він сховався поки. А так вже є, накльовується”.
Олександр Рудік, завідувач кафедри польових і овочевих культур, наголосив: потрібно орієнтуватися не на календар, а на температуру. Сорти з коротким періодом вегетації дали б більше гнучкості:
“Зараз, на жаль, вони для нас ще занадто великі по вегетації… Календарні терміни сівби вже не працюють… Сільське господарство – це зона ризику, високого ризику”.