ревайлдинг Дельта Дунаю

Завдяки вже реалізованим на Одещині проєктам, Програма ООН з навколишнього середовища визнала ревайлдинг зусилля у дельті Дунаю модельним відновленням природи в Європі. Про це повідомляє Бессарабія.UA з посиланням на «Rewilding Danube Delta».

За кілька минулих років завдяки спільній роботі екологів трьох держав, які об’єднує дельта Дунаю, в цьому регіоні оселилось немало нових тварин. Всі вони прижились, є здоровими, добре виконують свої екологічні функції та навіть почали розмножуватись.

У румунській та молдавській частинах дельти команда ревайлдингу також налагодила багатообіцяючі партнерства та склала гарні плани, прокладаючи шлях до нових досягнень наступного року.

Серед важливих досягнень варто згадати європейських ланей: 15 красунь цієї породи здолали понад 800 кілометрів, щоб знайти свою нову домівку у Тарутинському степу. Вони приєдналися до групи самців, що була завезена сюди два роки тому, на огородженій території площею понад тридцять гектарів для акліматизації в нових умовах.

Також у Тарутинському степу стає все більше вільних куланів – наприклад, у групи куланів, яка була випущена в дику природу Тарутинського степу восени позаминулого року, вже з’явився малюк. Це перший кулан, який народився тут за останні кілька сотень років. До того ж він народився на волі. Випуск куланів у дику природу Тарутинського степу – це експеримент, перша спроба за довгі роки повернути тварин в дику природу, на ділянки степу, не обмежені парканами та іншими перешкодами, які стримують тварин на певній території. Тварини добре перезимували, здійснюючи невеликі міграції степом. Крім того, навесні цього року має бути випущена на волю в бесарабський степ ще одна група тварин цього виду.

Окремо варто згадати таку тваринку, як хом’як звичайний. Спільно з Київським зоопарком наприкінці минулого року розпочалася програма повернення хом’яка звичайного до Тарутинського степу. Хом’яки разом з іншими травоїдними тваринами, які знову оселилися в регіоні завдяки зусиллям з ревайлдингу, мають відновити харчові ланцюги та збагатити фауну степу. Колись ця невелика харизматична тварина населяла майже всю територію України, але за останні десятиліття майже зникла у природі. В результаті цього експериментального випуску хом’яків у степу оселилися мама, тато та їхній молодий нащадок, яких привезли з Київського зоопарку. На початку осені звірята впали у сплячку аж до весни, коли природа розквітне і забезпечить їх свіжими паростками. Навесні плануються наступні випуски хом’яків у степ.

Птахи дельти Дунаю – це окрема тема. На одному з Придунайських озер була побудована платформа для гніздування кучерявого пелікана. Досвід використання таких платформ в інших країнах, наприклад в Болгарії, показує, що птахи залюбки будують свої гнізда на цих штучних острівцях, захищених від хижаків та турбування. Минулого року плавучі платформи були побудовані у Дунайському біосферному заповіднику. Тож разом з цією вже є дві гарних можливості для цих дивовижних птахів започаткувати нові гніздові колонії в українській частині дельти Дунаю. На жаль, через війну доступ до зовнішньої дельти закритий, тож перевірити плавучі платформи поки що не має можливості.

І звісно, сам степ. В рамках нового проєкту влітку минулого року відбулися перші дослідження у Тарутинському степу та у Біосферному заповіднику «Асканія-Нова». Визначення здатності степів до поглинання та утримання вуглецю допоможе довести їх важливу роль у пом’якшенні кліматичних змін, запобіганні деградації земель й опустелюванню. Результати дослідження також дозволять визначити економічний потенціал «здорових» степів, що у перспективі надасть можливість місцевим громадам отримувати прибуток на міжнародному вуглецевому ринку за рахунок відновлення степових ділянок.

Наостанок зазначимо, що ревайлдинг зусилля у дельті Дунаю були втілені у життя за фінансової підтримки Програми «Ландшафти під загрозою» та програми «LIFE» від Європейського Союзу.

Підписуйтесь на наш канал у телеграм і читайте новини у зручний для вас час.