
Одеські митники стоять на заваді вивезенню культурних цінностей, поповнюючи музейні фонди України. Так, нещодавно в Ізмаїльському історико-краєзнавчому музеї Придунав’я з’явились молочник, цукерниця та підсклянник зі срібла і латунний викличний дзвіночок, випущені до 1917 року, повідомляє Бессарабія.UA
Всі предмети антикваріату, виявлені митниками при спробах їх незаконного переміщення через митний кордон, після культурознавчої експертизи і відповідних рішень суду та Експертно-фондової ради з питань безоплатної передачі вилучених або конфіскованих культурних цінностей, обернених відповідно до закону в дохід держави, яка діє при Міністерстві культури України, передаються до музейних установ.

Завдяки цьому експозиція Одеського історико-краєзнавчого музею, крім срібної посуди та бронзового бюста Гітлера, датованого 1936-1945 роками, отримала також бойові сокири, кинджали та козацький спис, періоду від ІІ ст. до н.е. до ХVІІ століття.

Найстаршими серед археологічних знахідок є сарматський залізний цільнокований кинджал з кільцеподібним навершям (руків’ям), датований експертами ІІ ст. до н.е. – ІІ ст. н.е.. Інший має ознаки іберійського походження та фігурне лезо римського типу (І ст. до н.е. – І ст. н.е.).

Одна із трьох бойових сокир відрізняється посиленим лезом та належить до скандинавського типу. За висновком експертів, її віком визначено 9-11 ст. Можна припустити, що в численних військових походах ця сокира могла “зустрітися” з також переданими двома сокирами-чеканами, різновидами бойового кавалерійського молота-топірця із вузьким недовгим лезом, які були дуже популярні серед кочівників півдня України-Русі протягом 8-13 ст.

Наймолодша знахідка — сокира-бердиш з довгим держаком та лезом у вигляді напівмісяця, датована 17 століттям. Такі сокири призначалися здебільшого для боротьби з ворожою кіннотою.

А кулеподібний кістень, до речі, відноситься до так званої салтівсько-маяцької культури залізної доби (8-10 ст.). Свою назву вона отримала від Салтівського могильника та Маяцького городища, набувши поширення на території сучасної Харківської та Донецької областей.





