Аферисти маскують фейкові кампанії зі збору коштів на підтримку ЗСУ під державні чи волонтерські ініціативи, використовуючи підроблені реквізити та емоційні повідомлення. Однак, дотримуючись базових правил фінансової безпеки, можна уберегтися від таких схем. Про це розповів начальник 4-го відділу (протидії злочинам у сфері обігу протиправного контенту і телекомунікацій) управління протидії кіберзлочинам в Одеській області ДКП НПУ капітан поліції Максим Басько, передає Бессарабія.UA.
Поліцейський зауважив, що з початком повномасштабного вторгнення збільшились випадки шахрайських повідомлень, у яких зловмисники нібито від імені державних установ, військових підрозділів чи благодійних фондів збирають кошти на підтримку ЗСУ. Розповсюдження таких повідомлень відбувається через соціальні мережі, месенджери, електронну пошту та SMS-розсилки.
«Часто повідомлення містять емоційно забарвлений контент: фото військовослужбовців, зокрема поранених, або зруйнованої інфраструктури, історії з терміновими потребами та заклики до негайної фінансової допомоги. У деяких випадках використовуються зображення реальних волонтерів або публічно відомих людей, що створює додатковий рівень довіри», — пояснив Максим Басько.
Технічно такі схеми реалізовуються як через пряме розповсюдження реквізитів банківських карток аферистів або дропів, так і шляхом перенаправлення користувачів на фішингові вебресурси, де відбувається збір платіжних даних громадян. Надалі це може призвести не лише до втрати потерпілими своїх коштів, а й до компрометації їхніх банківських рахунків та несанкціонованих транзакцій з них.
Також капітан поліції звернув увагу на те, що шахраї можуть повністю копіювати реальні благодійні проєкти, змінюючи лише платіжні реквізити. Натрапивши на так звані «клоновані збори», навіть уважні користувачі можуть не одразу помітити підміну.
Щоб не потрапити на гачок зловмисників, кіберполіцейський закликає дотримуватися базових правил фінансової безпеки:
- переказувати кошти виключно через офіційні фонди та благодійні організації з відкритою звітністю;
- перевіряти інформацію про збори на офіційних сайтах установ;
- не переходити за сумнівними посиланнями;
- не вводити реквізити банківських карток на невідомих або неперевірених ресурсах;
- у разі сумнівів щодо достовірності повідомлення – утриматися від переказу та додатково перевірити інформацію.
Додаткову інформацію про різновиди онлайн-шахрайств можна дізнатися на ресурсі «Кібербрама». Це освітньо-інформаційна платформа, створена за ініціативи Кіберполіції України, яка допомагає кожному користувачу мережі ознайомитись з найпоширенішими шахрайськими схемами та навчитися ефективно їм протидіяти.