24 травня впродовж десятиліть в Болграді святкують День слов’янської писемності та культури й приділяють йому особливе значення, бо переважна більшість містян мають болгарське коріння. Як відомо, саме болгарські культурні діячі Кирило та Мефодій (бол. Методий), які були канонізовані православною церквою, є винахідниками слов’янської абетки. Про це повідомляє Бессарабія.UA.
Свято розпочалося з покладання квітів до пам’ятника Тарасу Шевченку на центральному проспекті Болграда, а потім перемістилося на головну площу міста.
Урочистий захід вели двома мовами: болгарською (Лілія Кара, співробітниця КЗ «Одеській обласний центр болгарської культури в місті Болград») та українською (Тетяна Жужукова, співробітниця КЗ «Центр культури та дозвілля»).
Концертну програму склали учні Болградської гімназії імені Г. С. Раковського та соліст Центру культури Володимир Стаматі.
На заході почесними грамотами та подяками були нагороджені такі представники інтелігенції міста:
- Галина Іванова, директорка КЗ «Одеській обласний центр болгарської культури в місті Болград»;
- Володимир Фінагенов, директор міської типографії АРТ-ЮГ;
- Анатолій Мілков, вчитель української мови Болградського ліцею № 2;
- Алла Каріза, журналістка, співробітниця Болградської міської ради.
«Українська культура є скарбницею слов`янського етносу. Протягом багатьох століть вона розвивалася та зрощувала геніїв у різних галузях мистецтв, які своєю творчістю прославляли нашу державу в усьому світі. А мова була та залишається основою духовного багатства народу та інтелектуального потенціалу, найвагомішим надбанням кожної окремої людини і найбільшою суспільною цінністю.
Українською мовою завжди промовляв дух нашої свободи, бо це мова волелюбного народу», — проголосила слова привітання до присутніх Віра Ніколаєнко, секретар Болградської міської ради.
У мирні часи до цього Дня зазвичай проводили виставки, презентації книжок та великі концерти із запрошенням народних колективів з усього Болградського району, але від початку повномасштабного вторгнення росії (до речі, теж слов’янської території) свято має скромний урочистий характер та орієнтоване на дружні до України народи, з якими є дійсно спільні культурні та мовні риси.
