Ранок  третього липня бібліотечні фахівці Татарбунар зустріли  за збиранням  квітів, але не будь яких, а призначених для плетіння особливих вінків. Спитаєте: «Навіщо?» Тому, що  саме на сьогоднішньому бібліомайданчику бібліотекарі разом з городянами та гостями  міста  занурились в магічний світ свята Івана Купала.

Це свято дійшло до нас ще з давніх  часів язичництва. Припадає воно на 7 липня, день літнього сонцестояння. Ім’я ж святу дав Купайло – бог земних плодів, урожаю, добробуту та лікарських рослин. Основні обрядові дії цього дня називалися купаліями, які проводяться  біля води і обов'язково з вогнищем. Так в цей день  вшановується живильна сила води і  сонця. Купайло — свято молодіжне, саме звідси єднання молодих сердець на святі і оспівування в піснях хлопця і дівчини та  попарне стрибання через багаття. Але духовна сила свята настільки безмежна, що на берег річки чи ставка приходять люди різного віку, усі разом  готуються  до свята:  збирають дрова для вогнища, ставлять  обрядове дерево ( часто це  верба), яке прикрашають  вінками та кольоровими стрічками.

Для більш детального знайомства з українськими  народними  традиціями бібліотекарі підготували  книжкову  виставку – експозицію «Ой на Івана, ой на  Купала зірка із неба упала»,  де були представлені  енциклопедії з українознавства, підручники з народознавства та етнографії. Під час бесіди бібліотекарі  розповідали  присутнім на майданчику  про звичаї  й традиції Івана Купала, також роздавали  листівки «Святкуємо день Івана Купала»,  в яких розповідалося про народні прикмети під час святкових днів. Наприклад, в день Купала  обов'язково треба  когось облити водою. Ця дія символізує силу води і запросини дощу,  якого у цей спекотний час чекають і земля, і рослини, і все навкруги. За повір'ям, цілющу силу мала навіть роса, тому багато хто намагався  походити по росі в цей день.

Але родзинкою майданчика став майстер-клас з плетіння купальських віночків  «Віночки звивайте, на Купала поспішайте». Справжні дива творчої фантазії  проявили діти та дорослі, виготовляючи  віночки з різних  трав, які є символом овіяного легендами свята. Малечі було цікаво дізнатись, що найголовніша квітка у вінку – барвінок; з лісових квітів — це  ромен-зілля, боркун-зілля, материнка, чебрець, нечуй-вітер, братки; з польових – волошки, мак, сокирки, колоски хлібних зел, з городніх – любисток, м’ята, чорнобривці, ласкавці та кудрявці. Адже купальський вінок – це не просто окраса, а й оберіг, «знахар душі», бо в ньому є така чаклунська сила, що болі знімає та волосся береже.

Багато цікавого та корисного почули  сьогодні присутні на нашому майданчику, а  гарний настрій та доброзичлива атмосфера зробили наш захід  незабутнім та яскравим.