Ранок третього липня бібліотечні фахівці Татарбунар зустріли за збиранням квітів, але не будь яких, а призначених для плетіння особливих вінків. Спитаєте: «Навіщо?» Тому, що саме на сьогоднішньому бібліомайданчику бібліотекарі разом з городянами та гостями міста занурились в магічний світ свята Івана Купала.
Це свято дійшло до нас ще з давніх часів язичництва. Припадає воно на 7 липня, день літнього сонцестояння. Ім’я ж святу дав Купайло – бог земних плодів, урожаю, добробуту та лікарських рослин. Основні обрядові дії цього дня називалися купаліями, які проводяться біля води і обов'язково з вогнищем. Так в цей день вшановується живильна сила води і сонця. Купайло — свято молодіжне, саме звідси єднання молодих сердець на святі і оспівування в піснях хлопця і дівчини та попарне стрибання через багаття. Але духовна сила свята настільки безмежна, що на берег річки чи ставка приходять люди різного віку, усі разом готуються до свята: збирають дрова для вогнища, ставлять обрядове дерево ( часто це верба), яке прикрашають вінками та кольоровими стрічками.
Для більш детального знайомства з українськими народними традиціями бібліотекарі підготували книжкову виставку – експозицію «Ой на Івана, ой на Купала зірка із неба упала», де були представлені енциклопедії з українознавства, підручники з народознавства та етнографії. Під час бесіди бібліотекарі розповідали присутнім на майданчику про звичаї й традиції Івана Купала, також роздавали листівки «Святкуємо день Івана Купала», в яких розповідалося про народні прикмети під час святкових днів. Наприклад, в день Купала обов'язково треба когось облити водою. Ця дія символізує силу води і запросини дощу, якого у цей спекотний час чекають і земля, і рослини, і все навкруги. За повір'ям, цілющу силу мала навіть роса, тому багато хто намагався походити по росі в цей день.
Але родзинкою майданчика став майстер-клас з плетіння купальських віночків «Віночки звивайте, на Купала поспішайте». Справжні дива творчої фантазії проявили діти та дорослі, виготовляючи віночки з різних трав, які є символом овіяного легендами свята. Малечі було цікаво дізнатись, що найголовніша квітка у вінку – барвінок; з лісових квітів — це ромен-зілля, боркун-зілля, материнка, чебрець, нечуй-вітер, братки; з польових – волошки, мак, сокирки, колоски хлібних зел, з городніх – любисток, м’ята, чорнобривці, ласкавці та кудрявці. Адже купальський вінок – це не просто окраса, а й оберіг, «знахар душі», бо в ньому є така чаклунська сила, що болі знімає та волосся береже.
Багато цікавого та корисного почули сьогодні присутні на нашому майданчику, а гарний настрій та доброзичлива атмосфера зробили наш захід незабутнім та яскравим.
