У перший день VI Міжнародного рок-фестивалю «Дунайська Січ» відбулась прес-конференція оргкомітету фестивалю. Його президент Віктор Куртєв та генеральний продюсер Олександр Ягольник у своїх відповідях на запитання журналістів детально розповіли про сам фестиваль, його складові та подальші плани.

  • В чому полягає особливість цього фестивалю?
  • Олександр Ягольник: Перше: Дунай на підкорці нашої свідомості асоціюється з Україною і піснею. Цим фестивалем ми хочемо підкреслити співучість та сонячність цього регіону. Ми поєднуємо рок-музику і танці, щоб показати всю палітру того, якою може бути різною рок-музика. І всі це побачать. Друге – сьогодні Ізмаїл вперше відчує, що таке симфо-рок. Рок-музика —  це музика, яку треба слухати голосно. І вперше на 200 кВт звуку буде грати оркестр і рок-музика. Це — поєднання симфонічного оркестру і рокерських гітар. Додам, що навіть крупні міжнародні фестивалі оркестр запрошують вкрай рідко, адже це досить проблематично. Але ми вирішили показати те нове, чого ще не було.
  • Які витрати на себе взяли співорганізатори фестивалю? І чи можливо в наступному році пропонувати міжнародним партнерам приєднатись до «Дунайської Січі»?
  • Віктор Куртев: 10% бюджету — це витрати Одеської обласної ради й Міністерства молоді та спорту. І на 90% — це донорські кошти «Центру розвитку Бессарабії».

Олександр Ягольник: Приблизно 60-65% бюджету займають саме витрати на техніку, на сцену та ін. Ну, наприклад: цього року наша сцена була розгорнута на три дні раніше задля міського балу випускників міста Ізмаїла, завдяки президенту фестивалю Віктору Куртєву.

Є ідея в подальшому збудувати в Ізмаїлі літній амфітеатр за підтримки Центру розвитку Бессарабії та Віктора Куртєва. І не тільки для нашого щорічного фестивалю. Ізмаїл матиме можливість проводити в ньому безліч інших заходів, які суттєво і атмосферно пожвавлять життя регіону. Великий майданчик завжди буде цікавим імпресаріо: ваше місто буде присутнім в концертних турах тих музикантів, які через певну економіку виступів ніколи сюди не доїжджають. Наявність амфітеатру дає можливість позбутись цих незручностей, а зекономлені кошти від прокату сцени направити в інше русло. Ми хочемо зробити Ізмаїл фестивальним містом надовго, якщо не назавжди.

  • Віктор Куртєв: Я доповню. Кожний захід, окрім формальних речей (сцена, звук), повинен мати філософію, ідею та фішку. Бессарабія має дуже багату історію, отже можна створити багато фішок. Будь-який захід, якщо до великого минулого додати новітні технології – допоможе створити точку зросту і фестивальну Мекку. Це буде мати колосальний ефект для економіки регіону, тому що це люди, ідеї, знання, гроші, які залишаються тут, це логістичні ланцюжки, сфера послуг, це інфраструктура – готельна, туристична і  т.д.  А якщо буде створено, низку заходів, які доповнюють один одного – це вже буде індустрія, яка буде підтримувати сама себе. Це стане комерційно вигідною історією, і донорські кошти будуть не потрібні. Насправді, це не фантазія. Це комерційно привабливий проект, і він окуповується менш, ніж за два роки. Просто потрібно брати і робити.  
  • Фестиваль проходить вже вшосте. Чи сформувались які-небудь традиції, міфи? На кшталт: що роблять учасники фестивалю перед виходом на сцену або по завершенні?
  • Олександр Ягольник: Раніше не було фестивальних вечірок, а тепер є: «Зоряний прес-клуб». Відтепер він буде постійним супутником «Дунайської Січі». Мені пропонували його переносити на інші фестивалі, але ні – це фішка тільки «Дунайської Січі». Ще одна традиція: кожна виступаюча група співає пісню про Дунай, це обов’язково, навіть іноземні группи. До речі, саме ці пісні вже почали перекладати на інші мови! Фестиваль настільки стрибнув вперед порівняно з попередніми п'ятьма – я впевнений, тепер з’являтимуться нові, і з кожним роком їх буде набагато більше.   
  • Віктор Куртєв: Кожна велика цивілізація має свої міфи. Є перелік міфів, який можна запропонувати для Бессарабії, і він зробить її успішним. Один із них – наш край завжди був великим логістичним хабом. Дунай виступав торговою артерією між грецькою та центрально-європейською цивілізаціями: тут світи зустрічались, комунікували, торгували і т.д. Є велика історія, є великий міф, які треба експлуатувати, гармонійно вбудувавши їх в світову економіку XXI століття.
  • Енергонезалежність – одна з головних фішок фестивалю. Що це таке?
  • Віктор Куртєв: Ми вже маємо новорічний досвід в Ізмаїлі, коли повністю було вимкнено енергопостачання нічного клубу «Олімпус», і усе його навантаження було переведено на акумульовану енергію, зібрану напередодні з сонячних електростанцій Бессарабії. Технічно – це досить непростий комплекс заходів. І він мав певний символізм. Фестивальна сцена і навантаження. В нас є елементи енергонезалежності (автономні енергосистеми на сонячних системах), які можуть побачити усі охочі. З їх допомогою можна заряджати гаджети – це теж має своєрідний символізм: бессарабське сонце дарується усім охочим.

  • НАОНІ вперше виступає на фестивалі. Чи стане цей колектив постійним учасником «Дунайської Січі»?
  •  Олександр Ягольник: Праця музикантів і оркестру – це зовсім інший кайф. Ми з нетерпінням чекаємо результатів цьогорічного фестивалю, цієї співпраці для того, щоби потім визначити, що робити далі. Не виключено, що наступного року фестиваль буде тривати більш, ніж два дні. Якщо так буде, то ми запросимо й інші оркестри. Буде своєрідний шарм звучання, адже кожен з них виступає по-своєму. І це буде ще цікавіше. Є багато речей, які ми робимо.
  • Віктор Куртев: В нас є безліч ідей. Одна з них – створення двотижневих Бессарабських ігор. Ми вже два роки поспіль проводимо бессарабську спартакіаду з такою назвою — «Бессарабські ігри». Але ж можна зробити це більш масштабно! І це буде мати сенс с точки зору державної політики лагідної українізації регіону. Практика показує: якщо не робити інвестиції в культуру і освіту, то потім доведеться вкладати в правоохоронну систему та армію. Краще робити перше.
  • Олександр Ягольник: Додам: я впевнений, що Голівуд колись зайде в Бессарабію, тому що їх зацікавить українська історія. Буде затребувана українська пісня та історія, які не вкладаються в американські шаблони. І настануть часи, коли пісні про Дунай почнуть звучати як ілюстрація до фільмів, а  історія Бессарабії дасть матеріали для багатьох історичних фільмів.
  • Пане Вікторе, Ви президент цьогорічного фестивалю. Як Ви почуваєте себе в цьому статусі?
  • Хоча це була не моя ідея, я втягнувся в процес, і скажу так: фестивалю бути – по зростаючій, і бути кожного наступного року.

Цю пропозицію мені запронували ще за довго до парламентських виборів. Я погодився, для мене Бессарабія –  це моє Місце сили!