Купюри було знайдено під час прикордонно-митного контролю посадовими особами митного поста «Білгород-Дністровський» спільно з прикордонниками. Про це повідомляє Бессарабія.UA з посиланням на Одеська митниця.

Купюри різного номіналу, які були випущені в обіг у 1917-1919 роках, громадянин України намагався вивезти до Молдови без дозвільних документів. Грошові знаки знаходилися у багажному відсіку автомобіля в сумці з особистими речами.

Серед виявленого перші гривні часів Української Народної Республіки з написом «1 гривня містить 8,712 долі щирого золота», українські карбованці часів Центральної Ради, які ходили нарівні з кредитовими білетами, та навіть, так звані, розмінні білети міста Одеси, що друкувалися у знаменитій одеській типографії Фісенка.

Купюри, випущені в обіг понад століття тому, є цікавим культурним прошарком української історії.

Серед одеських колекціонерів неабиякий інтерес має розмінний білет міста Одеси, надрукований у 1917 році. Поява таких грошей стала рішенням міської влади на грошовий колапс, спричинений революцією та припиненням надходжень грошової маси до Одеси.

Виготовленням грошей займалося кілька типографій. Вилучена одеськими митниками купюра могла бути надрукована у типографії Шпенцера, яка знаходилася у Струдзівському провулку та спеціалізувалася виключно на номіналі «25 рублей». Хоча, є велика доля ймовірності, що банкнота побачила світ в одному з підвалів Молдаванки, яка дала притулок не одній фабриці фальшивих асигнацій.

«50 карбованців», які наш співвітчизник намагався вивезти з України, є одними з перших грошей Української Народної Республіки. Вони були введені в обіг у квітні 1918 року. У народі їх називали «лопатками» через зображеного на них селянина з лопатою як символом праці. До речі, більшовики, захопивши владу в Одесі, заволоділи кліше до цієї банкноти та користувалися ним для випуску грошей на інших захоплених територіях.

На купюрах номіналом у 500 гривень зображено голову жінки — символ молодої держави Україна. В народі ці гроші отримали назву «горпинки». Їх називали так через оздоблення орнаментом в стилі українського бароко XVII–XVIII століть «горпинка», який часто використовувся на вишиваних фартушках.

Через війну та брак спеціального обладнання у квітні 1918 року Центральна Рада домовилася з урядом Німеччини про друк гривні, яка повинна була повністю замінити карбованці.

Тож вилучені одеськими митниками гривні були надруковані в Берліні чи Лейпцигу в друкарні «Reichsdruckerei», а на Україну їх доставили найсучаснішими на той час аеропланами-бомбовозами, які належали акціонерному товариству «Lufthansa».

Загалом, гривня як грошова одиниця незалежної української держави протягом ХХ століття вводилася двічі: вперше — Центральна Рада ввела в обіг гривню з 1 березня 1918 року, а вдруге —  за результатами грошової реформи у вересні 1996 року.

Хоча «гривна» як еквівалент грошової одиниці згадується ще в історичних джерелах у Х столітті: у «Повісті временних літ» князь Олег, прийшовши з Півночі, заволодів Києвом і «встановив варягам давати від Новгорода гривен триста на рік, заради миру».

За інформацією експертів, перших українських грошей, які вилучили з обігу у 1919-1920 роках, збереглося небагато. За радянських часів у Кримінальному кодексі були статті, що передбачали покарання за так звану антирадянську пропаганду. Тризуб, який був чи не на кожному грошовому знаку, розцінювався як ілюстрація незалежної держави із власними грошима. Це призводило до масового знищення населенням купюр, які мали цінність тільки як пам’ять, але могли стати причиною серйозних проблем із законом.

Підписуйтесь на наш канал в телеграм та читайте новини в зручний для вас час.