Комітет Верховної Ради з питань нацбезпеки 8 липня рекомендував парламенту ухвалити за основу законопроєкт №13347, який передбачає обов’язкове проходження військової служби для чоловіків, які вперше вступають на державну службу. Нова ініціатива, у разі схвалення, скасує чинну норму про альтернативу у вигляді базової загальновійськової підготовки, передає Бессарабія.UA з посиланням на «Судово-юридичну газету».
Наразі Закон «Про державну службу» дозволяє чоловікам до 60 років обіймати посади в органах влади після проходження військової служби або базової військової підготовки. Виняток становлять лише особи, визнані непридатними до служби за станом здоров’я.
У новому законопроєкті йдеться про більш жорсткі вимоги: лише військова служба відкриватиме шлях до держслужби. Аналогічні правила пропонуються й для кандидатів на посади в органах прокуратури, причому незалежно від статі. Як раніше повідомляла «Судово-юридична газета», жінки-претендентки на посади прокурорів також повинні будуть пройти військову службу.
Нагадаємо, що у 2024 році законом про мобілізацію №3633-IX було запроваджено нову статтю 10-1 до Закону «Про військовий обов’язок і військову службу». Згідно з нею, з 1 вересня 2025 року базова загальновійськова підготовка стане обов’язковою:
- для студентів закладів вищої освіти;
- для громадян, які планують працювати в органах влади або прокуратури;
- для інших охочих – на базі навчальних центрів ЗСУ.
Однак законопроєкт №13347 пропонує скасувати саму базову підготовку, виключивши відповідні статті з чинного законодавства. Натомість – запровадити підготовку до національного спротиву. Водночас у документі не вказано, щоб така підготовка могла зараховуватись як альтернатива військовій службі для претендентів на держслужбу чи прокурорські посади.
У Головному науково-експертному управлінні Верховної Ради звертають увагу: більшість кандидатів на державну службу зазвичай мають вищу освіту, а отже, згідно з чинним законодавством, проходили б базову військову підготовку під час навчання. Це дозволяло б їм отримати військово-облікову спеціальність і відповідати вимогам для вступу на державну службу.
Водночас, як зазначають експерти, запропоновані зміни фактично унеможливлять працевлаштування чоловіків, які не проходили військову службу. Ні базова підготовка, ні навчання у закладах вищої освіти більше не враховуватимуться.
Проти законопроєкту виступило і Національне агентство з питань держслужби (НАДС). У відомстві вважають, що документ звужує коло кандидатів і знижує якість добору на державні посади. Адже робота держслужбовця вимагає спеціальних знань і компетенцій, а не лише військового досвіду.
НАДС також наголошує: під час війни державні органи ефективно працювали завдяки фахівцям, які не мали досвіду служби в армії. Запропоновані зміни можуть посилити кадрову кризу в органах влади і суперечити принципу добору за професійними якостями.