Ініціатором збору виступила благодійна організація «Livet vil vinne» («Життя переможе»), яку очолює Руслан Ткач. Про це повідомляє Бессарабія.UA з посиланням на Болградську громаду.
На офіційній сторінці організації у Facebook опубліковано звернення до норвежців та української діаспори з проханням підтримати ініціативу:
“Ми хочемо зібрати кошти хоча б на один автомобіль швидкої допомоги. Його вартість — 110 000 крон. Кожен внесок важливий: навіть 100 крон наблизять нас до мети та допоможуть передати необхідний транспорт в Україну”, — зазначив Руслан Ткач.
Потреба в санітарному транспорті для Болградської ЦРЛ є критичною, адже Болградська територіальна громада, яка об’єднує одне місто та шість сіл, стала домівкою для понад 2670 внутрішньо переміщених осіб. Щодня медики лікарні обслуговують як місцевих мешканців, так і тих, хто змушений був тікати від війни.
“Наша лікарня — це 12 відділень і 200 ліжок. Але відсутність санітарного транспорту ставить під загрозу своєчасну допомогу пацієнтам. Нам вкрай необхідні спеціалізовані автомобілі для транспортування хворих до медичних закладів, надання паліативної допомоги та роботи в умовах надзвичайних ситуацій”, — наголосив Болградський міський голова Сергій Димитрієв у своєму листі до благодійної організації.
Для того, щоб підтримати важливість збору, жителів громади просять залишити вподобайки та коментарі під постом благодійної організації «Livet vil vinne».
Додамо, благодійна організація «Livet vil vinne» цілеспрямовано працює над наданням гуманітарної допомоги українцям, які постраждали від війни. Організація підтримує як внутрішньо переміщених осіб в Україні, так і українських біженців у Норвегії. Вони залучають кошти завдяки добровільним пожертвам. Кожне пожертвування спрямовується на підтримку конкретних проєктів, що допомагають українцям.
Основні напрями діяльності:
- гуманітарна допомога;
- забезпечення життєво важливими ресурсами (медикаментами, продуктами, санітарнии засобами);
- допомога українським громадам та лікарням в Україні;
- підтримка українців у Норвегії через програми соціальної інтеграції;
- допомога в адаптації до нових умов життя та пошук можливостей для розвитку;
- популяризація української культури.