Віддати останню шану лейтенанту Фокшеку Руслану зібрались рідні, близькі, колеги, волонтери, керівництво міста та району. Про це повідомляє Південне регіональне управління Держприкордонслужби України, передає Бессарабія.UA.
Після панахиди в соборі траурна хода пройшла через центр міста. Руслана Григоровича поховали разом з іншими Героями російсько-української війни на Алеї слави з відданням усіх належних військових почестей. За військовим ритуалом дружині полеглого Героя вручили Державний прапор України.
Руслан Фокшек народився 14 листопада 1978 року в селі Зоря Труда, що на Одещині. Влітку 2014 року він вступив на службу до Ізмаїльського прикордонного загону. З вересня 2014 до лютого 2015 року захищав українську землю від російських окупантів у зоні АТО, за що у 2016 році отримав відзнаку Президента України «За участь в антитерористичній операції».
«Руслан був професіоналом військової справи та гарним товаришем. Мав відмінне почуття гумору. Зі мною у 2014-2015 році виконував бойові завдання в зоні проведення АТО у складі оперативно-бойової прикордонної комендатури Ізмаїльського загону. Руслан був одним із найкращих військовослужбовців та підлеглих, на якого можна було повністю покластись. Я дуже пишався тим, що йому за відмінну службу присвоїли офіцерське звання. Ніколи не забуду свого підлеглого та свого друга. Щиро співчуваю родині Героя», – зазначив колишній заступник коменданта оперативно-бойової прикордонної комендатури підполковник Ігор Перегняк.
За роки служби він проявив себе як високопрофесійний, досвідчений військовослужбовець, відданий Україні та її народові. Лейтенант Фокшек Руслан активно долучався до всіх справ прикордонного загону, для багатьох військовослужбовців став наставником і другом, залишивши за собою добру пам’ять та гідні справи.
Побратими згадують його як позитивного, привітного, завжди готового прийти на допомогу. «Треба було кудись їхати – без питань, один із перших», – кажуть його товариші. Руслан радів життю, мріяв, любив. Пишався своєю сім’єю та досягненнями доньок.
На початку цього року лейтенант Фокшек вирушив на Сумський напрямок, де проявив справжній героїзм, сміливість і любов до Батьківщини. Під час виконання бойового завдання із захисту України від російської агресії Руслан дістав поранення, не сумісне із життям.
Без чоловіка та батька залишилися дружина Наталія і доньки, 23-річна Олена та 8-річна Ірина.
Герої не вмирають! Слава Україні!
