Морська охорона Держприкордонслужби України продовжує знайомити з захисниками свого формування, справжніми патріотами та професіоналами своєї справи. Про становлення, захист країни розповів офіцер управління Ізмаїльського загону Морської охорони Борис, передає Бессарабія.UA.
Борис Дмитрович родом з міста Болград, здобув освіту в Одеській державній академії холоду. Закінчив факультет “Холодильні машини та установки”. Інженер, мріяв стати цивільним моряком та обслуговувати холодильне обладнання на суднах. Але у 2014 році, коли країна-агресор напала на Україну в його житті відбулися кардинальні зміни.
Борис не зміг залишатися осторонь та маючи військову кафедру за напрямком “Ремонт та експлуатація стрілецького озброєння та засобів ближнього бою” вступив на військову службу до підрозділу морської охорони. Жага до морської романтики не покидала нашого героя ніколи.
«Моя мрія, можна сказати, що здійснилася, я став моряком. І якби не вторгнення окупантів, напевно, вже побував би у багатьох країнах світу. Ворог не вперше руйнує мої плани та плани всіх українців. Але наші люди це справжні Прометеї сьогодення, нас не зламати та не здолати, наша згуртованість – це наша сила”, – розповів офіцер.
Його служба в морській охороні розпочалася з посади артилериста. Згодом він став помічником командира корабля BG-82 «Лубни».
“Моя наполегливість та ентузіазм не залишають мене ніколи та через деякий час я вже був командиром грифа BG-107. Понад 5 років я керував своїм залізним побратимом, допоки за станом здоров’я мене не перевели до управління загону. Я ніколи не забуваю з чого та з ким розпочиналася та формувалася моя військова кар’єра. Мені пощастило мати дружній колектив, мій екіпаж був дуже злагодженим та відповідальним. Я знав, що отримавши будь-який наказ, мої люди, мої побратими ніколи мене не підведуть. Напевно ця злагодженість та відповідальність велика кропітка робота кожного з нас. Недарма кажуть, що «один у полі не воїн», а разом можна досягнути будь-якої мети», – ділиться Борис Дмитрович.