В ІДГУ відбувся І-й міжнародний форум «Гагаузи України: соціально-економічні та етнокультурні чинники розвитку» (фото)

30-31 липня на базі Ізмаїльського державного гуманітарного університету (ІДГУ) відбувся І-й міжнародний форум «Гагаузи України: соціально-економічні та етнокультурні чинники розвитку». Він проводився у рамках розпочатої єдиним державним закладом вищої освіти Буджаку, найбільш поліетнічного регіону України, дискусії про формування основних засад сталого розвитку територіальних громад.

Обговорення питань проходило у демократичній атмосфері, на основі взаємоповаги до матеріальної та духовної культури етнонаціональних груп, які, гармонійно поєднуючись, формують унікальний поліетнічний регіон.

В Одеській області проживає близько 85% етнічних гагаузів України. При цьому компактні ареали розселення цієї спільноти є тільки у Дунай-Дністровському межиріччі. У сучасних складних геоекономічних умовах значно актуалізуються питання ефективного соціально-економічного та етнокультурного розвитку населення для збереження його етнічної ідентичності.

На форумі, у якому взяли активну участь представники освітньо-наукових установ України та інших країн (Болгарія, Молдова, Туреччина), органів публічного управління та громадських організацій, були розглянуті наступні основні питання:

• Перспективи соціально-економічного розвитку гагаузьких населених пунктів України»;
• Тюркське історико-культурне минуле Буджаку: погляд через віки;
• Культура та освіта як основа етнічної ідентичності гагаузів;
• Гагаузи України як чинник зміцнення українсько-турецьких відносин;
• Болгарсько-гагаузьке середовище життєдіяльності населення: збагачення культур для сталого розвитку Буджаку тощо.

З вітальним словом форум «Гагаузи України: соціально-економічні та етнокультурні чинники розвитку» відкрив ректор ІДГУ Ярослав Кічук, який наголосив на унікальній етнічній ідентичності гагаузів, які мають право на статус корінного народу України, а також на принциповій проукраїнській позиції лідерів гагаузького руху Буджаку в умовах війни з російськими окупантами. Він виступив з ініціативою звернення до наукової тюркомовної спільноти з пропозицією створення ефективно чинного міжнародного освітньо-наукового кластера задля сталого розвитку Українського Буджаку.

З вітальним словом від імені Голови Одеської обласної державної (військової) адміністрації та доповіддю на тему «Соціокультурні маркери етнорелігійної ідентичності» взяла участь заступник директора Департаменту – начальник управління культури, національностей та релігій Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини Ярослава Різникова. У своєму виступі вона зупинилася на проблемах та перспективах сучасного розвитку тюркомовної спільноти, яка сповідує християнство.

Радник Голови Одеської обласної державної (військової) адміністрації, один з активних регіональних лідерів гагаузького руху України, Юрій Дімчогло звернув увагу на сучасні етнополітичні процеси у середовищі гагаузів Бессарабії, де чітко простежується територіальна диференціація за рівнем підтримки дії російського путінського режиму. В традиційно російськомовній південно-західній частині Одещини після 24 лютого 2022 року, коли почалася інтенсивна фаза російсько-української війни, у рази зменшилося та продовжує зменшуватися кількість людей з проросійськими поглядами. А в автономному територіальному утворенні Гагауз Єрі (Молдова) ця цифра практично не змінилася. Окремо, він виділив пріоритетні перспективи співробітництва з Туреччиною у питаннях залучення інвестицій, розвитку реального виробництва та покращення якості життя населення гагаузьких поселень Українського Буджаку.

Особливої актуальності набуло дискусійне питання щодо готовності до конструктивного примирення проєвропейських гагаузів після Перемоги України із частиною гагаузів Молдови, які внаслідок багаторічної російської пропаганди, несвідомо підтримували російську війну проти українського народу.

Представник керівництва «Союзу гагаузів України», відомий київський журналіст Іван Капсамун передав вітальне слово учасникам форуму від одного з всеукраїнських лідерів гагаузького руху Василя Келіогло. Іван Капсамун свій виступ зосередив на відновленні активного використання гагаузької мови серед дітей та молоді, представників нової генерації гагаузів і поверненні історичної пам’яті гагаузького народу. Гагаузи мають взяти активну участь у процесах деколонізації та проявити зацікавленість у питаннях формування нової топоніміки регіону. Він запропонував збільшити кількість регіональних топонімів, які б відображали історію та культуру конкретного населеного пункту та всього гагаузького народу.

З м. Лондон (Велика Британія) до участі у форумі під’єднався голова ради Стамбульського фонду науки і культури Саїд Юдже, який наголосив на унікальному досвіді практики гармонійної толерантної взаємодії національних спільнот Українського Буджаку, який може стати успішним прикладом мирного співіснування для різних регіонів держави. Від імені своїх колег він рішуче засудив російську окупацію та підтримав український народ у боротьбі за свою свободу та незалежність. Особливу увагу Саїд Юдже звернув на значний потенціал просвітницької діяльності серед представників інтелектуальної еліти гагаузької спільноти.

Відомий турецький громадський діяч, професор Ільхам Мірак (м. Стамбул, Туреччина) відзначив активну участь ректорату Ізмаїльського державного гуманітарного університету у гармонізації українсько-турецьких відносин у сфері освіти та науки, реалізації спільних проєктів з питань розвитку культури гагаузів півдня Одещини.

Представник Софійського товариства «Родолюбець» Ашот Казарян (м. Софія, Болгарія) у своїй доповіді зосередився на важливості двосторонніх освітньо-наукових проєктів Ізмаїльського державного гуманітарного університету з університетами Болгарії з актуальних аспектів життєдіяльності гагаузів.

Почесний професор Никола Карайванов (м. Софія, Болгарія), який тривалий час здійснював освітню діяльність у болгарсько-гагаузькому середовищі на півдні Молдови та України, звернув увагу, що болгари і гагаузи України пліч-о-пліч з іншими етнічними спільнотами захищають цілісність української держави. Частина представників цих спільнот на півдні Молдови навпаки налаштовані проросійськи та підтримують військові дії проти України. В історичному екскурсі він відзначив роль національного болгарського героя Георгія Раковського у дослідженні розвитку  гагаузів.

Директор Центру регіонального розвитку Українського Придунав’я В’ячеслав Тодоров звернув увагу на суспільно-географічні проблеми розвитку населення Українського Причорномор’я та гагаузів зокрема. Зміна геоекономічних реалій життєдіяльності населення обумовлена активною фазою російсько-української війни та обумовлює перед органами публічного управління, громадянським суспільством нові виклики. Вони поглиблюються невирішеними питаннями адміністративно-територіальної реформи та децентралізації влади в Україні. Ключовими проблемами, які обумовлюють питання розвитку гагаузьких поселень є зміни природно-кліматичних умов життєдіяльності населення, низький рівень розвитку інфраструктури, непідготовленість органів місцевого самоврядування до забезпечення нових повноважень, зокрема, відсутність оновлених документів стратегічного планування та містобудівних документів, які мінімізують можливість отримання міжнародної фінансової допомоги.

У продовженні цієї теми експерт з питань просторового розвитку території Юрій Мельник (м. Одеса) детально зупинився на специфіці кожного з типів документів соціально-економічного планування та містобудівних документів, їх важливості для перспективного розвитку територіальних громад та окремих населених пунктів. Особливу увагу він приділив розробці комплексного плану просторового розвитку територіальної громади.

Староста села Старі Трояни Суворівської селищної територіальної громади Юлія Мірчева представила проєктні ініціативи щодо залучення інвестицій задля сталого розвитку господарства села, де переважно проживають гагаузи. Своєю чергою від імені ректорату ІДГУ доцент В’ячеслав Тодоров запропонував учасникам форуму безоплатну консультаційну підтримку у розробці місцевих проєктів розвитку гагаузьких населених пунктів.

В рамках свого виступу доцент Іван Татарінов ознайомив учасників форуму з особливостями процесу радянізації гагаузьких сіл у повоєнні роки. Доповідач, спираючись на згадки сучасників подій, розповів про депортації, насильницьку колективізацію, а також грабіжницьку аграрну політику, що призвела до голодомору 1946-1947 рр.

Доцент Віктор Дроздов у своєму виступі акцентував увагу щодо ролі політики пам’яті на реальних архівних матеріалах гагаузької спільноти Ізмаїльської області УРСР. Він зазначив, що процеси радянізації Буджаку та національної політики більшовиків у перші повоєнні роки, зокрема щодо гагаузів, слід розглядати також з позиції політики «м’якої сили», що передбачала розвиток мережі агітації та пропаганди, поширення російської мови у міжетнічному спілкуванні, конструювання нових радянських міфів у контексті ідей «дружби народів».

Як зазначила професорка Тетяна Шевчук, в рамках запланованої проєктної діяльності, прогресивні філологи ІДГУ планують підготувати черговий том започаткованої ними серії «Поезія Буджака», який умістить поезію гагаузів південної Одещини у паралельних перекладах державною мовою.

З м. Київ до участі у форумі під’єднався професор Сейфулла Рашидов, який наголосиву, що на дипломатичному фронті Україна здобула ще одну перемогу: у контексті отримання статусу кандидата на вступ до ЄС активізувалася реформа законодавства про національні спільноти. Сьогоднішній форум свідчить про те, що Україна розпочала конструктивний діалог з представниками національних меншин задля імплементації українського законодавства щодо права ЄС. Професор Сейфулла Рашидов відзначив, що гагаузький народ має право на статус корінного народу як автохтонної етнічної спільноти, яка сформувалася на території України, є носієм самобутньої мови і культури, має традиційні, соціальні, культурні або представницькі органи, самоусвідомлює себе корінним народом України, становить етнічну меншість у складі її населення.

Представники професорсько-викладацького складу ІДГУ виступили з ініціативою відкрити в університеті інформаційно-освітній центр тюркської культури та підтримати рішення щодо оголошення набору студентів в ІДГУ для навчання на освітній програмі: англійська, турецька, гагаузька мови та переклад.

Як відзначив у своїй доповіді на форумі відомий гагаузький поет, член Національної Спілки письменників України Віталій Бошков (м. Одеса), надзвичайно важливо приділяти системну увагу друку та популяризації сучасних гагаузьких авторів і переклад гагаузькою класиків української, світової літератури. Отже, важливим елементом розвитку культури гагаузів є роль книговидання в етнокультурному відродженні гагаузів.

Другий день форуму проводився на базі Одеського обласного центру гагаузької культури в легендарному селі Виноградівка (Курчу) Болградского району. Директор центру Ольга Кулаксиз яскраво представила діяльність досвідченого колективу Одеського обласного центру гагаузької культури та унікальної колекції предметів матеріальної та духовної культури гагаузів Українського Буджаку. Під головуванням секретаря Болградської міської ради Віри Ніколаєнко, начальника відділу культури, туризму, молоді та спорту Болградської міської ради Жанни Сусліної, ректора ІДГУ Ярослава Кічука було проведено круглий стіл «Етнічна самоідентифікація гагаузів: роль національно-культурних товариств».

За результатами проведеного форуму та круглого столу були розроблені рекомендації з пріоритетних питань розвитку матеріальної та духовної культури гагаузів. Організатори запланували провести наступний форум у жовтні цього року, на якому вже будуть обговорені конкретні місцеві проєкти розвитку гагаузьких населених пунктів Українського Буджаку.

В’ячеслав Тодоров, директор Центру регіонального розвитку Українського Придунав’я