З 2017 року, 6 січня, у Святий вечір напередодні Різдва за юліанським календарем у селі Табаки Болградської громади відтворюють традицію колядування. Цей обряд став важливою частиною культурного життя села, зберігаючи й передаючи наступним поколінням унікальні фольклорні звичаї. Як проходить підготовка до важливої події, дізнавалася журналістка Бессарабія.UA.
Вже багато років великий внесок до відродження традиції колядування болгарською мовою у селі Табаки робить родина місцевих жителів Ільєвих, у якій пісні та деталі обряду передавалися з покоління в покоління.
Саме їхній будинок став місцем підготовки колядників до свята. За традицією – у Святвечір вони мають збиратися у будинку “царя”, яким зазвичай був найстарший серед них. Багато років цю роль виконував син Ірини та Олександра Ільєвих – Микола, а нині групу очолює молодший – Костянтин.
Вже десятий рік батьки хлопців беруть на себе відповідальність за організацію підготовки та супроводу колядників.
Вивчати колядки діти змогли завдяки спогадам бабусі Тамари Миколаївни, яка передала їм місцеву культурну спадщину. Її спогади увійшли у збірку пісень “Песен се лее, Табаки живее” (“Пісня лине, Табаки живуть”).
У родині також збереглися старі фотографії колядування, на яких можна побачити дідуся Василія Костянтиновича та інших колядників села Табаки, що брали участь у святкових обрядах минулого століття.
“Коли ми починали, старшим дітям-колядникам було по 12 років, а молодшим – 7. Діти зростали, і з року в рік продовжували відтворювати традицію колядування. У Святвечір, як було заведено раніше, вони збиралися у будинку “царя”, де частувалися, одягали святкові костюми та виходили колядувати по селу. Віддаючи шану моїй свекрусі, яка навчила їх пісень та деталей обрядовості, діти щороку розпочинають коляду саме у неї, а потім йдуть до інших осель”, – розповіла Ірина Ільєва.
Перед початком колядування жінка готує для дітей солодкий стіл, дає настанови на вечір колядування.
Колядникам вдалося вивчити близько восьми місцевих пісень на різні мотиви та побажання. Вони заходять у будинки та співають колядки, присвячені святим, відповідно до імені господарів, які проживали або живуть у ньому. Якщо у будинку є незаміжня дівчина, виконується пісня про молоду.
У колядників є відповідні атрибути — різдвяна зірка та посохи, які вони отримали у подарунок з Болгарії. Костюми для виступів надає Болградська гімназія ім. Г.С. Раковського, яка підтримує своїх учнів та їхніх друзів у збереженні культурної спадщини.
За традицією господарі зустрічають дітей короваєм, коли “цар” приймає його, обов’язково читає молитву, оспівуючи хліб. На знак подяки колядники отримують від господарів рушники, солодощі та гроші.
“Завершення колядування також має символічне значення. Дітей завжди зустрічає з великим короваєм місцевий житель Іван Гайдаржи. Колись він сам був учасником групи колядників і як ніхто знає тексти пісень. Так відбувається зустріч поколінь – не передати словами, як це творити історію. Уявіть: зустрічаються юні колядники та досвідчені наставники, Іван співає разом з ними, і поки не виконаються всі пісні, цього не завершити – адже така воля господаря, і відмовляти не можна”, – розповіла Ірина Костянтинівна.
У 2019 році у селі завдяки Прасковії Цоєвій зародилась фольклорна група “Табашко коледарче”, яка вивчає місцевий фольклор, традиції та обряди.
Цього року колядники обох груп об’єдналися, щоб вкотре відтворити традиції, адже місцеві жителі з нетерпінням чекають на них у своїх будинках. Зустріти вдома колядників вважається добрим знаком – на здоров’я, добробут та гарний врожай.
У селі також діє театральна група під керівництвом Наталії Волошиної, учасники якої беруть активну участь у відтворенні обрядових дійств української культури. Тож у Святвечір у будинках лунатимуть й українські щедрівки.
Місцеві жителі зможуть насолодитися колядками, відчути святкову атмосферу та побачити, як живуть давні традиції у сучасному житті.
