Повномасштабне вторгнення та мобілізація керівника народного хору “Джерело” села Саф’яни спонукали його учасників згуртуватися у волонтерстві. Їх об’єднує українська музика та бажання бути корисними у складний для країни час. Про це повідомляє Бессарабія.UA.
Про волонтерів із села Саф’яни ми дізналися від військового Олександра, який добре знає про їх роботу, постійні збори та значну допомогу захисникам. Адже він виріс у цьому населеному пункті, тут закінчив місцеву школу, тут живуть його рідні. Хлопець виявив бажання, щоб про земляків, які підтримують його підрозділ та інших військових, знало якомога більше людей, тому й познайомив нас з однією з учасниць колективу “Джерело” Людмилою Ющенко, котра розповіла нам історію діяльності саф’янівських волонтерів.
“У багатьох учасників колективу на передовій рідні. Захищає країну й керівник нашого хору Руслан Миколайович. Нас об’єднує спільна мета – наближати перемогу, допомагати захисникам та підтримувати їх”, – розповідає Людмила Ющенко.
Після мобілізації керівника, учасники хору “Джерело” дали собі слово не припиняти свою діяльність та продовжили важливу справу, в яку так багато вклав сил Руслан Миколайович. Нині вони себе презентують як самодіяльний колектив народної пісні “Джерело”. Як і раніше продовжують ходити на репетиції, співати. Окрім цього, співаки свої вміння спрямували у волонтерство – вони виступають на благодійних акціях, ярмарках, знайомлять публіку з українською культурою та збирають кошти на потреби військових. Учасники колективу “Джерело” тримаються разом, роблять усе можливе, щоб українські захисники, серед яких і Руслан Миколайович, відчували їх підтримку.
На цьому учасники ініціативної групи не зупинялися, з перших днів вторгнення по можливості вони виїжджали до Ізмаїла, щоб допомагати плести маскувальні сітки у ДК ім.Т.Г. Шевченко. Замовлень було дуже багато, а через брак робочих рук вони виконувалися повільно. Так понад місяць було у черзі й замовлення, яке надійшло з фронту від рідних колективу “Джерело”. Тоді ж активісти села Саф’яни звернулися до ізмаїльських волонтерів з проханням самостійно сплести цю сітку та отримали підтримку. У ДК ім. Т.Г. Шевченко їм надали основу та тканину для подальшої роботи.
“Ми вже потім своїми силами змайстрували споруду для плетіння маскувальних сіток. Приміщення для роботи нам надали у школі, за що ми дуже вдячні. Ось так з травня 2022 року кожного дня з 18 до 21 години ми збираємося для виконання замовлень”, – каже Людмила Ющенко.
З того часу саф’янівські співаки почали тісно співпрацювати з волонтерською організацією “Елітні сітки” з міста Ізмаїл. Волонтери допомагають один одному із замовленнями на сітки, підтримують у зборах коштів на тканини чи потреби хлопців.
Наймолодшій учасниці волонтерської групи із Саф’янівської громади Златі чотири рочки.
“Вона приходить та вплітає маленькі смужечки, співає пісні та розповідає вірші. Ось це – наше майбутнє, це те, що нас мотивує та налаштовує на роботу, щоб ми й далі працювали та не втрачали надію”, – ділиться волонтерка.
Волонтери збираються щодня, разом вони обговорюють новини, співають, підтримують один одного, разом чекають звісток з передової від захисників, яким допомагають. Руками небайдужих людей вже сплетено понад 1,5 тисячі метрів квадратних маскувальних сіток.
Так, у селі Саф’яни сформувалася вже постійна команда волонтерів, професіоналів своєї справи, але в умовах постійної атаки ворога вона також потребує підтримки.
“Дуже шкода що нас замало… Дуже прикро, що всі знають про плетіння, але приходять ті, кого тільки торкнулася війна – батьки, дружини військових, вчителі, вихователі. Потрібно розуміти наскільки важлива кожна стрічка – це чиєсь врятоване життя, і з відгуків хлопців ми вже впевнились у цьому”, – із сумом розповідає Людмила Ющенко.
Вона згадує, що навіть Олександр та його побратими приходили допомагати волонтерам плести сітки. Замість того, щоб відпочивати та бути поруч з родинами вони вільний час присвячували плетінню маскувальних сіток, бо розуміли, що не вистачає робочих рук.
“Ми знаємо і віримо, що ця сітка їх вбереже і вони повернуться додому, ми їх всіх дуже чекаємо”, – стверджує жінка.
Попри всі складнощі саф’янівські волонтери вірять у перемогу і роблять все можливе для цього.
