Українські науковці представили перше у світі комплексне дослідження стосовно впливу повномасштабної війни на якість атмосферного повітря – від миттєвих наслідків ракетних ударів до довгострокових змін на рівні всієї країни. Про це повідомляє Бессарабія.UA з посиланням на Національну академію наук України.
Дослідження виконано колективом Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАН України. Вчені проаналізували наземні спостереження та супутникові дані Sentinel-5 Precursor, щоб простежити зміни забруднення атмосфери протягом 2022-2024 років.
Під час дослідження науковці проаналізували тисячі вибухів, спричинених ракетними та дроновими атаками. Водночас через обмеженість мережі наземного моніторингу лише у 255 випадках вдалося інструментально підтвердити безпосередній вплив на якість повітря в приземному шарі – тобто тоді, коли забруднювальні речовини переносилися від місця удару до станцій спостереження.
Зафіксовано, що концентрації шкідливих домішок після атак зростали в середньому на 100-400%, а в окремих екстремальних випадках – більш ніж на 1000%.
Однак короткострокові сплески забруднення – лише частина загальної картини. Довгострокові зміни якості повітря виявилися значно складнішими й сформувалися під впливом цілої низки чинників: руйнування промислових підприємств, перебоїв в енергетиці, масового використання дизельних генераторів у містах, міграції населення та змін транспортної активності.
У великих і промислових центрах приземні концентрації твердих часток, діоксиду азоту (NO₂) та моноксиду вуглецю (CO) переважно зменшувалися, тоді як поблизу лінії фронту – навпаки зростали. Водночас концентрації діоксиду сірки (SO₂) демонстрували тенденцію до підвищення, що відображає перехід на більш «брудні» види палива та зміну структури енергоспоживання в умовах війни.
За даними супутникових спостережень Sentinel-5 Precursor, у регіональному масштабі над більшістю території України зафіксовано парадоксальне явище – загальне зниження рівня забруднення. Зокрема, вміст NO₂ у вертикальному стовпі атмосфери зменшився на 10-30% у великих містах і вздовж лінії фронту.
Це свідчить про те, що скорочення промислових і транспортних викидів через руйнування інфраструктури та економічні зміни переважило додаткові надходження продуктів горіння, пов’язані з бойовими діями та пожежами. Одним із найбільш показових прикладів стало зниження рівнів забруднення в районі Маріуполя після зупинки металургійного комбінату «Азовсталь».
Водночас науковці наголошують: не всі зміни в атмосфері безпосередньо пов’язані з війною. Наприклад, зафіксоване супутниками зменшення вмісту формальдегіду на півночі України на 10-12% пояснюється передусім сприятливими метеорологічними умовами, які сприяли самоочищенню атмосфери.
Автори дослідження підкреслюють існування своєрідного екологічного парадоксу. Попри загальне зниження частини викидів, спричинене зупинкою промисловості та скороченням транспортного руху, війна створює небезпечні локальні піки забруднення, що становлять додаткову загрозу для населення.
Розуміння цієї подвійної ролі воєнних факторів є важливим для документування екологічних наслідків російської агресії, обґрунтування міжнародних претензій щодо відшкодування збитків і формування стратегій післявоєнної відбудови системи управління якістю повітря в Україні.
