Забруднення органічними, біогенними та небезпечними речовинами, зміна клімату, засмічення водних об’єктів твердими побутовими відходами, вплив воєнних дій, гідроморфологічні зміни призвели до скорочення біорізноманіття найбільш міжнародної річки Європи – Дунаю. Про це повідомляє Всесвітній фонд природи WWF-Україна, передає Бессарабія.UA.
Дунай протікає територією чи є кордоном 10 держав, а його басейн ділять між собою 19 країн. Саме на цій річці розташовані чотири європейських столиці: Австрії — Відень, Сербії — Белград, Угорщини — Будапешт, Словаччини — Братислава.
Дунайський басейн та його притоки є домом для унікального та багатого розмаїття видів, що робить його центральним пунктом для збереження біорізноманіття у Центральній та Південно-Східній Європі.
Весь річковий басейн є притулком для приблизно 2 000 видів рослин та понад 5 000 видів тварин, з них: 40 видів ссавців, близько 180 видів гніздових птахів, приблизно 100 видів риб і дюжину видів рептилій та амфібій.
Особливо винятковим є біорізноманіття Дунайської дельти.
Дунайський біосферний заповідник – один з найбільших заповідних територій (580 000 гектарів), який є природним генофондом “неоціненного значення”. Великі заплавні ліси та Дунайська дельта слугують останніми притулками в континентальній Європі для таких знакових видів, як орлан-білохвіст та пелікани білі. Лише Дунайська дельта є домом для 70% світової популяції пеліканів білих.
“Проте саме гідротехнічні споруди є однією з найбільших екологічних проблем для Дунаю. Річкові греблі та шлюзи, збудовані для виробництва електроенергії або судноплавства, розділили річкову систему і створили перешкоди для міграції риби та інших водних організмів. Наприклад, гребля “Залізні ворота”, зведена на Дунаї у 1970-х роках, повністю перекрила шлях багатьом видам риб до місць їхнього нересту. Через відсутність рибоходів значно скоротилися площі нерестовищ, що призвело до різкого зменшення кількості цінних видів риб, зокрема осетрових”, — зазначає керівниця напряму “Вода” WWF-Україна, кандидатка географічних наук Оксана Коноваленко.
Флагманськими видами Дунаю називають осетрових риб, які наразі опинилися на межі зникнення. Однак сьогодні осетрових вважають найвразливішою групою видів на Землі — до 23 із 26 їхніх видів перебувають на межі зникнення.
Експерти міжнародного проєкту LIFE-Boat 4 Sturgeon зауважують, що для Європи Дунай залишається останньою великою річкою, де ці червонокнижні види риб ще можуть вільно жити та природно розмножуватися. Окрім гідротехнічних споруд на річках, нелегальний вилов риби, насамперед заради чорної ікри, ставить під загрозу виживання дунайських осетрових.
Захист Дунаю
Дунай та його дельта належать до пріоритетних об’єктів охорони природи у світі, Всесвітній фонд природи WWF включив їх до списку 200 найцінніших екорегіонів планети за рівнем біорізноманіття.
Зокрема, екологи WWF працюють над відновленням популяцій осетрових риб. У межах міжнародного проєкту LIFE-Boat 4 Sturgeon об’єднали зусилля для порятунку чотирьох видів осетрових, що ще мешкають у Дунаї: осетер руський, стерлядь прісноводна, севрюга та білуга.
У рамках проєкту буде створено живий генетичний банк для чотирьох останніх видів осетрових у Дунаї та посилено природні популяції коштом зариблення молоддю їхнього ареалу.
Також було створено унікальне міжгалузеве співробітництво “Партнерство “Живий Дунай”” (Living Danube Partnership), яке об’єднує WWF Центральної та Східної Європи, The Coca-Cola Foundation та різні зацікавлені сторони, щоб покращити стан водних ресурсів у басейні Дунаю.
Так у межах ініціативи відновлено 1 762 гектари водно-болотних угідь і заплав, покращено водопостачання на площі понад 3 700 гектарів, відновлено зв’язок на 134,5 км річок у шести країнах регіону.
Ця ініціатива спрямована на зміцнення кліматичної стійкості Дунаю шляхом відновлення заплав і водно-болотних угідь, раціонального управління водними ресурсами. Також ідея полягає в тому, щоб залучити компанії, що використовують воду у виробничих процесах чи впливають на водозбірні басейни.
Щоб допомогти компаніям перейти на більш сталі водні практики, WWF також створив Центр знань з раціонального управління водними ресурсами (Water Stewardship Knowledge Hub). Це безкоштовний, зручний сервіс, який дає змогу бізнесу й інвесторам оцінити водні ризики та керувати ними у своїй діяльності та ланцюгах постачання.