Критичне зниження рівня Дунаю на румунській ділянці Калафат – Бекет уже обмежує рух комерційних суден і барж, роботу портів та перевезення зернових. Проблеми виникли й у пасажирському судноплавстві. Про це повідомляє Інститут Дунайських Досліджень, інформує Бессарабія.UA.
Через недостатні глибини десятки комерційних суден і барж не можуть продовжувати рух або підходити до причалів. Рух окремих круїзних та туристичних суден вище за течією, зокрема в районі Дробета – Турну – Северина, було призупинено.
Наслідки виходять далеко за межі транспортної галузі. Ситуація вже позначається на роботі гідроенергетичного комплексу «Залізні Ворота». Поточний водний потік становить лише близько третини від рівня, необхідного для ефективної роботи гідроелектростанцій.
Одночасно погіршуються умови для аграрного сектору Олтенії. Роботу низки зрошувальних систем уздовж річки було обмежено або призупинено, внаслідок чого тисячі гектарів сільськогосподарських земель залишаються без достатнього водозабезпечення.
Складними залишаються умови й на болгарській ділянці Дунаю. Біля острова Батін баржа залишається на мілині, діють обмеження щодо осадки суден, а біля Русе рівень становить мінус 106 см відносно умовного нуля.
Ситуація в Румунії та Болгарії демонструє системний характер проблеми, яка одночасно зачіпає транспорт, портову інфраструктуру, енергетику, сільське господарство та водогосподарські системи.
Для України це має безпосереднє значення, оскільки дунайські порти залишаються важливою складовою зовнішньої торгівлі, а стабільність навігації на середній і нижній течії річки визначає ефективність логістичних маршрутів до Центральної та Західної Європи.
Подальше погіршення гідрологічних умов може зменшувати допустиме завантаження суден, підвищувати собівартість перевезень, обмежувати доступний тоннаж і створювати додаткові затримки на складних ділянках фарватеру.
Інститут Дунайських досліджень вважає, що повторюваність таких криз потребує спільної довгострокової політики адаптації країн Дунайського регіону. Її ключовими елементами мають стати системний гідрологічний моніторинг, координація портових і судноплавних адміністрацій, модернізація інфраструктури, розвиток альтернативних логістичних маршрутів та підготовка енергетичних і аграрних систем до триваліших періодів дефіциту води.