У 2024 році на Одещині фермери проводили експерименти з вирощування бавовнику. До участі в ініціативі, яка спрямована на забезпечення України стратегічною сировиною для виробництва пороху, залучили вісім фермерських господарств і одну науково-дослідну ділянку. Про результати проєкту на полях Білгород-Дністровського району розповів KURKUL, передає Бессарабія.UA.
Першим кроком у реалізації проєкту стало ухвалення Закону “Про внесення змін до деяких законів України щодо поширення сортів бавовнику в Україні”, який значно спростив реєстрацію насіння.
У травні, відразу після прийняття закону, аграрії, які погодилися долучитися до експерименту, отримали насіння бавовнику. Це стало початком другого етапу — дослідження культури та вивчення її особливостей в українських умовах.
Перший рік випробувань показав середній урожай близько 1 т/га. Хоча це невеликий показник, він став важливим досвідом для подальшого вдосконалення технологій.
На невеликих ділянках площею від 0,2 до 0,5 га аграрії Одещини спробували виростити бавовник європейських та турецьких сортів.
СФГ «Балкани», яке зареєстроване у Саратській громаді, стало одним з восьми господарств, які разом з Українським інститутом експертизи сортів рослин взяли участь в експерименті. Для реалізації проєкту засновники залучили фахівця з досвідом у вирощуванні бавовни, який допоміг виявити помилки та розробити рекомендації для наступного сезону. Одним із важливих висновків є необхідність використання інших сортів бавовнику, які краще підходять до місцевих умов.
На полі господарства висадили три сорти бавовнику. Не всі показали очікувану продуктивність через неповне розкриття коробочок. Були визначені недоліки у технології посадки, зокрема розмір міжряддя.
«У жовтні ми зібрали врожай, в середньому вийшли приблизно на 1 т/га врожаю. Це не дуже багато, але з урахуванням того, що це перший рік і ми вже змогли знайти спеціаліста, який на практиці займався бавовником 20 років, тому перспективи є. Фахівець проаналізував наш досвід, вказав нам на всі наші помилки. І він погодився вже на наступний рік приїхати до нас у період посівної та керувати процесом до найменших нюансів», – поділився досвідом Федір Златов, головний технолог СФГ «Балкани».
Які помилки були допущені?
Аграрії, які вирощують бавовник, зізнаються, що перший рік експериментів супроводжувався насправді цілою низкою помилок. Основні проблеми стосувалися технологічних аспектів вирощування.
«Варто зазначити, що неправильно визначили густоту посіву. Замість рекомендованих 115-150 тисяч рослин на гектар, ми посіяли лише 60-70 тисяч. Через це рослини пішли у надмірний ріст, і ми навіть раділи, що вони добре ростуть. Але згодом зрозуміли, що під час активного росту бавовник не формує коробочки й не цвіте. Нам потрібно було регулювати ріст хімічними препаратами, але ми дізналися про це надто пізно», – розповідають фермери.
Також однією з головних помилок були запізнілі строки посіву. Замість висіву до 5 травня посівна кампанія почалася наприкінці місяця – з 22 по 25 травня.
«Перед посівом слід було провести попередню оранку. Ми цей момент не врахували, і це також вплинуло на результати», – додають на СФГ «Балкани».
Проблеми виникли й через брак спеціалізованих препаратів для регулювання росту, яких в Україні не було.
«Ми проводили механічне прищипування, сподіваючись, що це дасть ефект, але виявилося, що потрібні спеціальні хімічні засоби, про які ми дізналися пізніше. Крім того, не вдалося вчасно налагодити співпрацю з експертами, які мають досвід у вирощуванні бавовнику», – підкреслили аграрії.
Основним завданням експерименту було, з одного боку, зацікавити аграріїв у вирощуванні бавовнику через впровадження державної дотаційної програми, а з іншого – вивчити технологію вирощування цієї культури на українських ґрунтах і в умовах клімату, зокрема на Одещині.
Загалом на всіх дев’яти дослідних ділянках бавовник продемонстрував гарні результати. Навіть на полях без зрошення, за умов аномальної спеки.
У СФГ «Вікторія» (Татарбунарська громада) використовували одну зрошувальну стрічку на два рядки, з міжряддями близько 70 см. Наступного року агрономи господарства планують збільшити ширину міжрядь до одного метра і прокладати стрічку для кожного рядка окремо. Також розглядають можливість збільшення густоти посіву. Це може зменшити кількість коробочок на одній рослині, але дозволить підвищити врожайність на гектарі. Для сівби тут використовували звичайну просапну сівалку.
Витрати на гектар стартують від $800
Як зазначають учасники проєкту, вже є розуміння того, які сорти, технології та підходи до вирощування є оптимальними. Дослідники й аграрії готові співпрацювати для вдосконалення технологій і підвищення ефективності.
Під час експерименту фермери Одещини відмітили, що потенціал урожайності бавовнику був значно вищим, ніж досягнутий результат.
«Потенціал цієї культури більший, але для реалізації проєкту потрібен науковий підхід і дотації. Без підтримки з боку держави вирощування бавовнику буде надто дорогим і складним. Тобто, якщо витрати складають близько $800-1000/га, то дотація має бути хоча б на рівні 40-50%», – каже технолог Федір Златов.
Додатково, потрібен ще один рік випробувань для визначення потенціалу культури на зрошуваних і богарних землях, а також для точного розрахунку економічної доцільності.
Вирощування бавовнику на етапі фактичного дослідження технології виявилося економічно невигідним через низький урожай та високі витрати. Тому, на переконання аграріїв, для розширення площ необхідні дотації на підтримку цієї справи. І вони готові бути на прориві запровадження виробництва бавовнику в Україні.
«Ми вирощували бавовник на зрошенні й поливали щодня. Основна проблема полягає у вартості зрошення: електроенергія для подачі води подорожчала з 7 до 12 грн/кВт, а воду з Дунаю нам рахують по 3,5 грн/м куб. Для зрошення потрібні тисячі кубів, тому собівартість дуже висока. Тож, як на мене, добре, якби держава покривала близько 50% витрат. Також потрібно розв’язати питання спеціалізованих комбайнів для збору. Вирощування бавовнику – стратегічно важливий напрям, але співпраця з державою має бути тісною», – зазначив Андрій Лапа, голова СФГ «Лапа і К» 9 (Татарбунарська громада).
Однією з головних проблем у вирощуванні бавовнику є відсутність спеціалізованих комбайнів. І якщо можна використовувати ті сівалки, що й для сівби кукурудзи, то збір бавовнику все ж специфічний. Для промислового виробництва необхідна спеціалізована техніка, зокрема комбайни, вартість яких навіть у вживаному стані становить близько $250 тис.
«Ми підрахували витрати на вирощування бавовнику, вони складають близько $800-1000/га, із можливим коливанням у межах $200. Тож за нинішніх умов, враховуючи всі ризики та особливості цієї культури, без економічної підтримки держави займатися цим буде вкрай складно», — каже Федір Златов.
Ефективніше вирощувати бавовник на поливних землях, адже там можна досягти вищої врожайності та кращої економічної ефективності.
«Орієнтовні витрати на полив становитимуть близько $1,5-1,8 тис./га. При цьому потенційна врожайність може сягати 3-4 т/га. Такий рівень уже дозволяє отримати економічно обґрунтований результат. Щоб культура отримала масове поширення, потрібен поштовх із боку держави. Фермери мають бути впевнені у беззбитковості цього процесу», — додає технолог.
Фахівці вивчали багато літератури та порівнювали досвід інших країн. У більшості регіонів, де вирощується бавовник, переважає поливне землеробство, тоді як в Україні культура часто стикається з екстремальними погодними умовами. Наприклад, минулого року бавовник пережив сильну посуху, тоді як кукурудза, яка росла поруч, значно постраждала, показавши врожайність усього 1-1,5 т/га.
Фактично переробка бавовнику стає рентабельною лише за умови масового виробництва. Якщо не забезпечити достатніх обсягів вирощування, то інвестиції у спеціалізовану техніку та переробку будуть невиправданими.
Зазначається, що наразі Міністерство аграрної політики готує нову поправку щодо державної підтримки вирощування бавовнику до бюджету на 2025 рік для подання її на розгляд комітету та уряду, раніше цій програмі підтримки не приділили увагу.