Військовослужбовець 124 окремої бригади територіальної оборони морської піхоти Володимир на позивний Біря родом із села Залізничне Болградської громади. Захисник брав участь у деокупації правобережжя Херсона у складі Сил оборони. До річниці звільнення міста він поділився спогадами із Суспільне Херсон, передає Бессарабія.UA.
Вперше Біря потрапив до Херсона 11 листопада 2022 року, коли місто було звільнене від окупантів. До цього місцеві жителі понад вісім з половиною місяців перебували в ізоляції, переживаючи терор, психологічний тиск і тортури. Проте, незважаючи на все, вони не втратили віри в українських захисників і, врешті-решт, дочекалися їхнього приходу.
“Люди підходили до нас. Перші слова були: “Дякуємо!” Такі слова були, мабуть, найголовніші на цей момент і на той час, тому що люди дійсно плакали, дійсно раділи”, – згадує він.
Найбільше вражень у Бірі залишилось від спілкування з дітьми. Їм військовослужбовці дарували свої шеврони.
“Перші чотири десь були, і все — більше немає. “Дайте, будь ласка, дайте!” І от йдеш десь до машини і шукаєш в рюкзаку, що маєш. Всі шеврони віддали. Нас було десь до 10 осіб, у кожного по п’ять шевронів, і всі роздали за один день, коли ми побачились. На другий раз знову — вже інші шеврони чіпляєш і роздаєш”, – розповів військовий сапер.
Два роки тому на площі Свободи у середмісті херсонці вітали ЗСУ з українськими прапорами, квітами. Бійців обнімали та вітали, дякували за звільнення.
“Тут була повна площа, люди були максимально налаштовані зустрічати. Кожен підходив, обіймав. Йшли з прапорцями, з квіточками якимись. Десь та квітка зірвана, трошки зламалась, але все одно біжить з нею вперед. Буквально хвилин десять ми тут побули і поїхали у своїх справах працювати”, – каже захисник.
До лав Сил оборони України Біря долучився добровольцем, пройшов навчання. У цивільному житті чоловік працював барменом.
“Перші наші дії, коли ми заїхали, були покликані максимально розмінувати ті місця, де ходять цивільні. Тобто максимально прибрати весь непотріб, щоб людям було зручно пересуватися містом і серед своїх домівок. У однієї бабусі ми із сарайчика витягнули снаряд 152 калібру. Не розірвався він. Ми з побратимами його прямо несли на руках, завантажили й вивезли”, – розповів чоловік.
Російські окупанти перед втечею заміновували не лише території, а й звичайні побутові предмети.
“Я як сапер у будь-яке приміщення заходжу, наче в перший раз. Тобто, навіть якщо я вже був там, все одно заходжу туди в другий, третій раз і дивлюся, наче в перший. Тому що пастки можуть бути скрізь, будь-де максимально. Були замінування таких речей, як мікрохвильовка, духовка в газовій плиті”, – ділиться Біря.
Військовослужбовець розповідає, що роботи з розмінування є і зараз багато. Російські військові щоденно обстрілюють Херсон з різних видів озброєння та мінують дистанційно.
У другу річницю звільнення міста Біря говорить, його побажання містянам залишаються незмінними – залишатися стійкими та міцними.
“Я думаю, що цей день для херсонців став дуже-дуже добрим, дуже світлим. Що є ось маленька частинка, яку ми звільнили. Будемо намагатися і далі робити це, але для цього теж потрібні час та сили. Ми працюємо спільно задля перемоги і будемо робити це далі наскільки зможемо, наскільки вистачить сил, терпіння і всього-всього”, – зазначив військовослужбовець.
https://www.youtube.com/watch?v=Y2FNMF_Ktlo