Болградська районна рада 14 вересня на сесії затвердила «Програму розвитку та функціонування української мови як державної у всіх сферах суспільного життя», котра розрахована на 2023-2025 роки. Це стандартний документ, що приймають по всій території України. Що саме він передбачає, дізнавалася Бессарабія.UA.

За результатами комплексного моніторингу у Болградському районі, проведеного представниками Уповноваженого із захисту державної мови – Тараса Креміня, місцева рада прийняла «Програму розвитку та функціонування української мови як державної у всіх сферах суспільного життя».

Річ у тому, що у звіті моніторингу (який було здійснено 24-26 липня) вказано низку порушень вимог Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної” у містах Болград, Арциз та смт Тарутине. Зокрема, йдеться про порушення у таких сферах (дані опубліковані на офіційному сайті Омбудсмена з мови https://mova-ombudsman.gov.ua/news/taras-kremin-zvernuvsia-do-rnbo-ta-sbu-shchodo-zahroz-derzhavnii-movi-v-bolhradskomu-raioni-na-odeshchyni):

  • публічне управління та адміністрування;
  • охорона здоров’я;
  • культура;
  • транспорт;
  • поштовий зв’язок;
  • обслуговування.

У кожній зі сфер суспільного життя, що підлягали аналізу,  було зафіксовано або порушення вимог Закону про державну мову, або недостатню мовну компетентність у представників різних установ.

Тому програма, що прийнята Болградською районною радою, сприятиме усуненню цих недоліків. Документ декларує поширення української мови в освіті, культурі, сфері послуг та у державних установах.

«В Болградському районі  існує потреба у подальшій активізації цілеспрямованої роботи щодо забезпечення належного використання державної мови в різних сферах життя: освіті, культурі, спорті та туризмі, рекламі, засобах масової інформації тощо», – зазначено в документі.

Крім цього, також перелічені проблеми, для вирішення яких власне й була створена програма, а саме:

  • неналежне фінансове та кадрове забезпечення реалізації державної мовної політики;
  • збереження у свідомості значної частки населення області негативних стереотипів щодо статусу і місця української мови у суспільному, культурному житті;
  • потреба у якісних підручниках, посібниках, енциклопедіях, словниках, довідниковій та іншій навчальній і науковій літературі українською мовою;
  • необхідність підвищення рівня володіння державною мовою представників національних меншин, особливо серед старшого покоління.

Вирішити ці питання, на думку Болградської районної ради, можна через перелік дій та заходів, яким присвячено розділ ІІІ «Обґрунтування шляхів і засобів розв’язання проблеми» Програми та Паспорт програми.

Що стосується культури та освіти, то всі заклади вже давно працюють у мовному просторі й підтримують його через освітній процес та культурно-масові заходи.

А от щодо сфери торгівлі та обслуговування – питання значно складніше. Болградський район – багатонаціональне середовище, і мовою загального спілкування довгий час була російська. Для переходу на українську мову Програмою передбачено «інформування споживачів, продавців, надавачів послуг щодо нормативного регулювання питання використання державної мови у відповідних сферах». Що конкретно це означає – невідомо, але відповідальні за це виконкоми міських та селищних рад.

Крім того, Програма передбачає організацію мовних курсів за рахунок місцевих бюджетів. На скільки нам відомо, таких курсів поки що не було створено.

Час від часу при будинках культури чи з волонтерської ініціативи виникають невеличкі клуби за інтересами, як от: Мовний клуб у селі Каракурт,  «Клуб солодкої мови» у Болграді. Кількість відвідувачів таких курсів невелика.

Щодо Паспорта програми, то слід зазначити, що він містить заходи з популяризації мови, в основному це шкільні всеукраїнські олімпіади та конкурси, а також тематичні заходи центрів культури, які й так проходять незалежно від існування цієї програми.

Програма підкреслює необхідність популяризації української мови та підтримки тих, хто цим займається (вчителі, учні, діячі культури).

Фінансування заходів та заохочень повністю покладені на місцеві бюджети.

Не можна сказати, що затвердження цієї програми – це суто галочка на папері. Вона є вказівкою до дій місцевих рад щодо підтримки та збільшення сфери використання державної мови. Певно, при кращих фінансових можливостях місцевих бюджетів – широке використання української мови стане не тільки природним, але й фінансово привабливим.