У період воєнного часу освітній процес в Україні постійно стикається з перепонами – тривалі повітряні тривоги займають весь навчальний час, а проблеми з електропостачанням не дають можливості проводити дистанційні уроки. Про це повідомляє Бессарабія.UA з посиланням на Освітнього омбудсмена України.
Потреба слідувати навчальному плану перекладає вивчення матеріалу з класного часу на самостійне вивчення, що викликає невдоволення батьків, які вимушені замість вчителів пояснювати дітям новий матеріал, виконувати класну роботу, а потім ще й домашню.
Велика кількість невдоволення спонукала державні органи до розробки нових пропозицій, щодо майбутнього освітнього процесу в умовах воєнного часу.
Батьки учнів можуть надавати свої пропозиції щодо реорганізації процесу, або надсилати свої зауваження, на основі яких освітній процес буде удосконалюватись.
В освітнього омбудсмена на основі наявних зауважень вже є деякі пропозиції, які можуть вирішити низку проблем, але вони потребують узгодження з громадянами.
Однією із таких пропозицій є збільшення зимових канікул, коли навчальний процес максимально ускладнено через нестабільність енергосистеми, та перенесення частини навчального семестру на літні місяці. Реалізувати це можна перенесенням осінніх та весняних канікул на зимовий період, тоді влітку відпрацьовувати доведеться менше.
Під час війни законодавство надає автономію закладам освіти, тому вони можуть самостійно визначати початок та кінець навчального року в залежності від ситуації у регіоні. Головне – виконати навчальний план та надати дітям повний обсяг знань згідно з ним.
Ще одна тема, яка турбує освітян – перерваний освітній процес через повітряні тривоги. Доволі часто повітряні тривоги та відсутність світла досить тривалі, від 2-3 до 5 годин, що не дає можливості навчатися зовсім.
Враховуючи, що повітряні тривоги та відключення електропостачання відбуваються майже щодня, виходить так, що ледь не половину часу діти навчаються самостійно. Це важлива проблема, яка потребує змін у підході, а пропозицій наразі немає, бо це стосується як школярів, так і вчителів. Бо, якщо вчитель під час повітряної тривоги знаходився з учнями в укритті, а це – в межах його робочого часу, то яким чином він має проводити уроки, які мали бути в цей час, та як здійснювати оплату праці такого вчителя.
Тобто мають бути рекомендації та певний алгоритм, щоб забезпечити права дітей на освіту та права педагогів на оплату праці.
Наразі розглядаються питання щодо створення моніторингових досліджень на рівні області, району, ОТГ, міста чи навіть закладу освіти, та розробки Української стратегії компенсації освітніх втрат, яка зможе охопити усі аспекти та виправити усі недоліки, з якими зараз стикаються здобувачі освіти.