Війна в Україні йде на всіх фронтах, тому українці повинні бути готові до будь-яких ситуацій і знати правила поводження, у тому числі – у випадку радіаційного зараження. Про це повідомляє Бессарабія.UA з посиланням на Ізмаїльську району державну адміністрацію.

З 24 лютого розпочалось повномасштабне вторгнення росії на Україну, під час якого окупанти взяли під контроль всі об’єкти ЧАЕС, розташовані у зоні відчуження. На сьогодні під загрозою також залишається Запорізька АЕС, експлуатація якої відбувається під тиском російського окупанта. Тому ризик викиду радіоактивного зараження залишається досить високим.

Радіаційний вплив на людину полягає у порушенні життєвих функцій органів кровотворення, нервової системи, шлунково-кишкового тракту й розвитку променевої хвороби під впливом іонізуючих випромінювань.

Залежно від дози опромінення, проникаючої радіації чи радіоактивних речовин загальна гамма зовнішнього опромінення спричиняє у людей і тварин гостру променеву хворобу. Вона може бути від легкого до надзвичайно важкого ступеня.

Факторами небезпеки радіації є:

  • забруднення навколишнього середовища;
  • небезпека для всього живого, що опинилося на забрудненій місцевості (загибель людей, тварин, знищення посівів та ін.).

Якщо у місцевості трапиться радіаційна надзвичайна ситуація, жителям необхідно залишатися у  приміщенні або негайно зайти до нього, якщо до цього перебували на вулиці. До наступних дій належать:

– у разі оголошення небезпечного стану не панікувати, слухати повідомлення, щоб дізнатись про час та місце збору мешканців для евакуації;

– за можливості попередити сусідів, надати допомогу людям з інвалідністю, дітям та людям похилого віку;

– зменшити проникнення радіаційних речовин у помешкання: щільно зачинити вікна та двері, заклеїти щілини.

Підготовка до можливої евакуації:

  • запакувати у герметичні пакети й скласти до валізи документи, цінності та гроші, предмети першої потреби, ліки, мінімум білизни та одягу, запас консервованих продуктів на 2-3 доби, питну воду;
  • підготувати найпростіші засоби санітарного оброблення (мильний розчин для рук);
  • перед виходом з приміщення від’єднати всі споживачі електричного струму від електромережі, вимкнути газ і воду.

Що робити, коли радіаційна небезпека виникла раптово

  • негайно зайти до будинку. Стіни дерев’яного будинку послаблюють іонізувальне випромінювання вдвічі, цегляного – у 10 разів. Заглиблені укриття (підвали) з покриттям із дерева – у 7 разів, із цегли або бетону – у 40-100 разів;
  • забрати всередину домашніх тварин;
  • підготувати маску, респіратор або ватно-марлеву пов’язку для захисту органів дихання;
  • уникати паніки, відстежувати повідомлення органів влади;
  • зменшити можливість проникнення радіаційних речовин до приміщення.

Провести йодну профілактику:

  • йодистий калій вживати після їди разом з чаєм, соком або водою 1 раз на день упродовж 7 діб: дітям до 2-х років – по 0,040 г на одне вживання; дітям від 2-х р. і дорослим – по 0,125 г на одне вживання;
  • водно-спиртовий розчин йоду вжимати після їди тричі на день упродовж 7 діб: дітям до двох років – по 1-2 краплі 5%-ї настоянки на 100 мл молока (консервованого) або годувальної суміші; дітям від двох років і дорослим – по 3-5 крапель на склянку молока або води.

Для евакуації необхідно швидко зібрати необхідне: документи, цінності, ліки, продукти, запас питної води, найпростіші засоби санітарного оброблення та інші потрібні речі у герметичну валізу.

Перед виходом з будинку вимкнути джерела електро-, водо- і газопостачання, взяти підготовлені речі, одягнути протигаз (респіратор, ватно-марлеву пов’язку), верхній одяг (плащ, пальто, накидку), гумові чоботи, рукавички.

З прибуттям на нове місця перебування провести санітарну обробку (дезактивацію) засобів захисту, одягу, взуття та санітарне оброблення шкіри на спеціально обладнаному пункті або ж самостійно:

  • зняти верхній одяг, ставши спиною проти вітру, витрясти його;
  • обробити відкриті зони шкіри водою або розчином (типу ІПП-8). Для оброблення шкіри можна використовувати марлю чи просто рушники.

 

Дізнатися у місцевих органів державної влади адреси організацій, що відповідають за надання допомоги потерпілому населенню.

Важливо:

  • використовувати для харчування лише продукти, що зберігалися у зачинених приміщеннях і не зазнали радіоактивного забруднення (наприклад, консервацію);
  • не вживати овочі, які росли на забрудненому ґрунті;
  • не пити молоко від корів, які пасуться на забруднених пасовиськах;
  • не пити воду з відкритих джерел та з мереж водопостачання після офіційного оголошення радіаційної небезпеки, колодязі необхідно накрити;
  • уникати тривалого перебування на забрудненій території;
  • у приміщеннях щодня робити вологе прибирання, бажано з використанням мийних засобів;
  • у разі перебування на відкритій, забрудненій радіоактивними речовинами місцевості, обов’язково використовувати засоби захисту: для захисту органів дихання – протигаз, респіратор, ватно-марлеву чи протипилову пов’язку, зволожену марлеву пов’язку, хустинку або будь-яку частину одягу; для захисту шкіри – спеціальний захисний одяг типу ОЗК, плащ з капюшоном, накидку, комбінезон, гумове взуття і рукавички.