Василь Степанович Хомиженко

1 січня мешканець селища Тарутине Василь Степанович Хомиженко, ветеран Другої світової війни, відзначив 102-й День народження, передає Бессарабія.UA.

Василь Степанович — приклад стійкості, мужності та відданості Батьківщині. У свої 102 роки він з посмішкою та позитивом зустрічає кожен новий день і веде активне життя.

У своєму інтерв’ю телеканалу «Інтер», присвяченому 100-річчю, Василь Степанович розповідав, як потрапив до армії та що йому довелося пережити.

У 1941 році, коли його рідне селище окупували румунські війська, які намагалися забрати місцевих хлопців до своєї армії, 18-річний Василь переховувався у землянці.

Згодом румуни все ж мобілізували хлопця, але Василь одразу втік, знайшов радянські війська та пішов служити в піхоту. Найбільш запеклі бої він зустрів в Угорщині, де його дивізія потрапила в оточення німців.

“Німці нас оточили, а нам саме постачання перестало надходити! Патронів немає, нічого немає, лише гвинтівки у нас! Я не сподівався навіть повернутись. Думав, мене точно там смерть знайде!” — розповів Василь Хомиженко.

Наступні пів року він провів у німецькому полоні. Перебування в таборі стало найважчим випробуванням. Однак і звідти Василю Степановичу вдалося втекти, і незабаром він зустрів Перемогу над фашистами.

“Голодні були — вмирали там, і там же й ховали. Не знаю, як я це витримав: на весь день давали лише шматочок хліба розміром із сірникову коробку — і все!” — згадує Василь Степанович.

Сьогодні, коли вже інший ворог намагається захопити Україну, ветеран Другої світової війни активно підтримує українську армію. Частину коштів, які йому подарувала селищна рада до вікового ювілею, він передав на придбання реанімобіля для 28-ої бригади ЗСУ. 

Постійно Василь Степанович підтримує свого земляка волонтера Ігоря Коєва, який виготовляє металеві пічки для військових. Ветеран робить благодійні внески у збір на закупівлю матеріалу. У другому сезоні проєкту “Пічки для ЗСУ” 39-та за ліком піч, була виготовлена для захисників спеціально від Василя Хомиженко, який пройшов пекло війни. Він, як ніхто інший, знає ціну свободи, вільного та незалежного життя. 

Фото Тарутинської селищної ради, Ігоря Коєва