Міністерство охорони здоров’я Руанди 27 вересня цього року підтвердило випадки захворювання на вірус Марбург у 26 осіб. Додатково, у Німеччині зареєстровано підозру на цю хворобу у двох осіб. Про це повідомляє Бессарабія.UA з посиланням на Центр громадського здоров’я України.

Станом на 29 вересня в Руанді зафіксували 8 летальних випадків хвороби. Понад 70% випадків — медичні працівники. Наразі тривають заходи з розслідування та ліквідації спалаху.

Вже 2 жовтня 2024 року двох осіб у німецькому місті Гамбург доставили в лікарню з підозрою на хворобу Марбург. Один із них — студент-медик, який контактував з інфікованою особою під час лікування пацієнтів за кордоном. Однак діагностичні тести обох людей дали негативний результат.

Марбург — рідкісна, але важка геморагічна лихоманка, схожа на Еболу.  Віруси-збудники обох хвороб належать до родини філовірусів. Хворобу вперше виявили у німецькому місті Марбург у 1967 році. Джерелом інфекції стали привезені для дослідів з Африки зелені мавпи (Cercopithecus aethiops). Спалах зафіксували у Марбурзі, Франкфурті (Німеччина), а також у Белграді (Сербія).

Найсмертельніша хвиля Марбурзької лихоманки була в Анголі у 2005 році. Тоді жертвами стали понад 300 людей.

У Європі за останні 40 років від цієї хвороби померла лише одна людина, і ще одна — в США після повернення з експедицій до печер в Уганді.

В Україні випадки хвороби Марбург наразі не фіксували.

Інфікуватися вірусом Марбург можна під час контакту з фруктовими кажанами виду Rousettus aegyptiacus. Під час перших спалахів хвороби джерелом інфекції були зелені африканські мавпи. Дослідження також показали, що вірус можуть переносити й свині.

Поміж людей вірус може поширюватись через контакт з кров’ю, виділеннями, органами чи іншими рідинами інфікованих. Передача вірусу Марбург можлива через контакт із забрудненими біологічними рідинами поверхнями чи матеріалами: постіль, білизну тощо. Велика ймовірність інфікуватися є у медичних працівників, які надають допомогу пацієнтам із підозрою на захворювання чи з підтвердженим діагнозом. У таких випадках причиною зараження вважають недотримання належних контрольно-профілактичних заходів. Фактором передачі також можуть бути церемонії поховання.

Людина-носій вірусу залишається  джерелом інфекції до того часу, поки вірус зберігається в крові — це може тривати кілька місяців.

Зазвичай хвороба проявляється раптово з такими симптомами:

– висока температура;

– сильний головний біль;

– діарея;

– біль та спазми в животі;

– нудота і блювання.

Найпоширенішим є м’язові болі. На 3-й день можуть розвиватися гостра рідка діарея, болі та спазми в області живота, нудота та блювання. Діарея може зберігатись до одного тижня. На цій стадії захворювання у хворих відзначаються характерний змарнілий вигляд і крайня апатія.

Інкубаційний період триває від двох до 21 дня.

Тяжкі геморагічні прояви можуть з’явитися між п’ятим і сьомим днями від початку захворювання. Серед осіб, які померли внаслідок цієї хвороби, мали місце різні кровотечі — зазвичай одразу в кількох місцях (з носа, ясен, піхви тощо). У летальних випадках смерть настає через 8–9 днів після появи симптомів.

Наразі зареєстрованих вакцин або противірусних препаратів немає. Для підвищення показників виживання пацієнтам призначають підтримувальну терапію і симптоматичне лікування. Водночас у рамках ліквідації спалаху в Руанді представники влади країни заявили, що починають випробування вакцини проти вірусу.

Лікарі застерігають:

– у випадку прояви симптомів, схожих на хворобу Марбург, одразу необхідно звернутися по медичну допомогу:

– уникати контакту з інфікованими особами, їхньою кров’ю та іншими рідинами;

– уникати контакту з тваринами, які можуть переносити вірус;

– уникати поїздок у регіони, де фіксували спалахи хвороби Марбург.

Підпишіться на наш телеграм-канал і читайте новини у зручний для вас час.