9 червня родина мешканця міста Кілія Андрія Назарова отримала довгоочікувану звістку про його повернення з полону. 22-річний нацгвардієць став одним з тих, кого вдалося повернути на підконтрольну Україні територію під час чергового обміну військовополоненими. Про це Бессарабія.UA розповіла мати захисника Ірина Назарова.
Повномасштабне вторгнення застало молодого захисника під час несення строкової служби у складі Нацгвардії України.
Згодом хлопець, який так бажав отримати військовий досвід, приєднався до Першої Президентської бригади НГУ “Буревій” за контрактом. Захист рідної держави стояв у нього на першому місці.
Подробиці служби хлопець намагався не розповідати матері, старшій сестрі та бабусі, які дуже переживали за нього. Андрій оберігав їх від бентежних новин.
Про те, що син може перебувати на лінії зіткнення з ворогом, Ірина Назарова не підозрювала. Навіть перед тим, як бійця оточив ворог, він встиг надати доступ від акаунту у соцмережі своїм побратимам, щоб ті могли у разі чого заспокоїти рідних.
23 червня Андрій Назаров зник з бойової позиції, про його долю не було відомостей. Через три дні Ірина отримала сповіщення про те, що її син має статус зниклого безвісти. У цей час жінка не відчувала землі під ногами, зі старшою донькою Надією вони шукали зачіпку, щоб дізнатися, що все-таки сталося з хлопцем.
На початку липня у Telegram-каналах з’явилися перші фото полонених українських захисників, серед яких впізнали Андрія. Потім з’явилося також його інтерв’ю.
Пройшовши відповідну процедуру, родина отримала підтвердження зміни статусу захисника на “військовополонений”.
Відтоді разом з іншими рідними бригади “Буревій” Назарови виборювали право на свободу військовослужбовця.
9 червня жінка прочитала у спільній групі повідомлення від куратора про обмін, її охопила тривожність.
“Врешті зателефонувала донька, яка повідомила, що Андрійка звільнили з полону. Поки бігла до бабусі сказати гарну звістку, він вже сам зателефонував. Я плакала, а син вибачався, що його так довго не було на зв’язку, що змусив нас нервувати”, – розповідає Ірина.
За словами матері, хлопець позитивно налаштований на відновлення та реабілітацію, аби скоріше обійняти своїх рідних.
“Не описати стан, який супроводжував нашу родину майже рік. Нарешті ми почули голос рідної людини. Величезна вдячність кожному причетному до повернення сина”, – каже Ірина Назарова.
