Руслан пішов на фронт добровольцем у перші дні війни. Був призваний з Миколаєва, де жив останніми роками. Він загинув 28 жовтня. Про це повідомляє Бессарабія.UA з посиланням на Каракуртську сільську раду.
Руслан Аманжолович Аубакіров, 1981 року народження, був уродженцем с. Каракурт (Болградський район). Виховувався у багатодітній інтернаціональній родині, мама – болгарка, а тато – казах. В сім’ї окрім Руслана ще виховували семеро братів і сестер.
За період війни Руслан встиг отримати два осколкових поранення. Після другого поранення міг залишитися в тилу, але, як тільки встав на ноги, попросився знову на фронт.
За станом здоров’я не міг повернутися на першу лінію, але хотів бути корисним своїм побратимам, своїй країні. Він доставляв на фронт все необхідне для ЗСУ. 28 жовтня попав під обстріл ворожої артилерії та загинув.
Героя, який був родом із села Каракурт, поховають сьогодні, 1 листопада, у селі Долинка Саратської громади. Саме у цьому селі тимчасово проживала родина, там похована мати Руслана, також уродженка села Каракурт. За рішенням родини Героя поховають поряд з мамою. А в Миколаєві, де Руслан жив останні перед війною роки, у нього залишилися дружина та дві доньки – 15 і 17 років.
Усі, хто бажає провести Героя в останню путь, можуть долучитись до організації «живого» коридору у с. Зоря (центр) по вул. Троїцька приблизно о 14:00 годині.
Герої не вмирають!