Болгарин Анатолій Міхов у рідному селі Дельжилер (Дмитрівка) Татарбунарської громади Білгород-Дністровського району вже багато років організовує кінні перегони. Яку має історію та особливості скаковий спорт, Анатолій Васильович розповів Бессарабія.UA.
Герой нашої публікації є директором комунального підприємства та власником селянсько-фермерського господарства, що вирощує зернові, бобові, баштанні культури, овочі та інше. Чоловік є гарним сім’янином, разом із дружиною виховує чотирьох доньок.
Виконуючи обов’язки керівника та щоденно працюючи на землі, він знаходить час і для улюбленої справи – розвитку кінного господарства.
Ще з підліткового віку Анатолій брав участь у кінних перегонах, які свого часу проходили у Дмитрівці.
“До коней я завжди по-особливому відносився, мені подобалось з ними займатися, спостерігати, як проходять перегони, та врешті брати участь у них”, – каже Анатолій.
Перегони відносять до скакового чи бігового спорту, це випробування коней на жвавість.У Бессарабії декілька десятиліть тому такі змагання були основою будь-якого традиційного заходу. Адже тоді активно розвивалося кінне господарство. З плином часу господарів, що вирощують коней, стало значно менше, однак поціновувачі традицій кінного спорту все ж таки залишилися.
Питання продовжити чи ні справу своїх пращурів перед Анатолієм Міховим навіть і не стояло. Традиції мають жити, бо вони є найбільшим скарбом Бессарабії.
Разом з такими ж однодумцями з інших громад Бессарабії він організовував кінні перегони на верхових конях. Жоден фестиваль чи традиційне свято у Дмитрівці останні десять років не проходили без кінних забігів. Особливо в День народження села Дмитрівка, 6 травня, всі з нетерпінням чекають кульмінації святкування – проведення кінних перегонів.
У 2016 році Анатолій облаштував на околиці населеного пункту спеціальний стадіон для змагань, а згодом придбав породистих коней – Орловських рисаків, для того, щоб розвивати, окрім верхових перегонів, забіги на спеціальних маленьких візках (гойдалках).
“Раніше змагання проходили на прямій дорозі, де була обмежена глядацька зона. Зараз ми зробили стадіон на забіг 1600 метрів, де можна бачити, хто і як біжить”, – каже Анатолій.
Коні, що беруть участь у змаганнях, придбані з Запорізького заводу, вони мають у наявності необхідну документацію, що свідчить про проходження та спадковість. У стайні Анатолія Міхова троє коней віком від півтора до чотирьох років. Найстарша Зорька вже готується до продовження роду.
В Анатолія є помічник, який опікується кіньми, поки він на основній роботі. Але на власнику лежить задача – заготувати сіно та систематично займатися з рисаками, аби на змаганнях показати гарний результат. Справа його життя вже викликає цікавість й у доньки, яка разом з батьком бере участь у змаганнях.
“Знаходимо час, бо коні є членами нашої родини, їм також потрібна увага та гарний догляд”, – каже Анатолій.
Він зазначає, що останні роки подібні змагання набирають популярність та якщо раніше участь у них брали до декількох власників, то в останньому забігу, що відбувся наприкінці жовтня, змагалися 17 учасників.
“Загалом на стадіоні збирається до 500 людей. Ці заходи проходять надзвичайно жваво та цікаво. Головне, що це об’єднує тих, хто має бажання розвивати скаковий спорт”, – розповідає організатор змагань.
Як пояснив Анатолій, забіги відбуваються за віковою категорією коней, щоразу запускаючи по три гойдалки. Найспритніших нагороджують за бессарабськими традиціями – великим баранчиком та грошовими винагородами, загалом всі учасники отримують презенти для подальшої мотивації.
Варто зазначити, що традиція кінних перегонів активно розвивається й у Саратській, Арцизькій, Тарутинській та інших громадах регіону. А це свідчить про те, що кінний спорт має перспективи розвитку у Бессарабії.
Наразі власники коней чекатимуть гарних погодних умов, щоб знову зібратися для проведення кінних перегонів.
