Громадянин України відправляв предмети старовини покупцям за кордон у поштових посилках під виглядом декору для дому. Про це повідомляє Бессарабія.UA з посиланням на Одеську митницю.

Під час митного контролю міжнародних поштових відправлень митники знайшли фрагменти керамічних виробів та старовинну зброю широкого географічного та історичного діапазону. У посилках знаходились 2 кинджали, 3 бойових сокири та 2 кістеня.

Всі предмети є археологічними знахідками, які внаслідок реставраційних робіт втратили свій первісний вигляд.

Однозначно вони мають культурну цінність та потребують відповідного дозволу на переміщення через митний кордон.

Найстаршим є сарматський залізний цільнокований кинджал з кільцеподібним навершям (руків’ям), датований експертами ІІ ст. до н.е. – ІІ ст. н.е.

Ще один кинджал має ознаки іберійського походження та фігурне лезо, так званого, римського типу (І ст. до н.е. – І ст. н.е.)

Одна із трьох бойових сокир відрізняється посиленим лезом та відноситься до скандинавського типу. За висновком експертів, її віком визначено 9-11 ст.

Можна припустити, що в численних військових походах ця сокира могла «зустрітися» з сокирою-чекан, різновидом бойового кавалерійського молота-топірця із вузьким недовгим лезом. Така ударно-рубаюча зброя була дуже популярна серед кочівників півдня України-Русі протягом 8-13 ст.

Наймолодша – сокира-бердиш з довгим держаком та лезом у вигляді напівмісяця, датована 17 століттям. Такі сокири призначалися здебільшого для боротьби з ворожою кіннотою.

Досить цікавими предметами ударно-дроблячої дії є кістені.

Кулеподібний кістень відноситься до так званої салтівсько-маяцької культури залізної доби (8-10 ст.). Археологічна культура, яка отримала назву від Салтівського могильника та Маяцького городища, набула поширення на території сучасної Харківської та Донецької областей.

А кістенем на ланцюзі користувалися наші пращури на теренах Київської Русі протягом 9-11 століть. У Європі такий різновид холодної зброї називався моргенштерн. Вони були дуже популярними серед військового озброєння багатьох європейських армій аж до середини 15 століття.

Цей громадянин не вперше продає старовинні предмети за кордон: у ході службового розслідування з’ясувалось, що нещодавно він відправляв такі ж самі конверти різним отримувачам у США.