21 березня дружина старшого лейтенанта, заступника начальника прикордонної застави з персоналу прикордонної комендатури швидкого реагування 17 прикордонного загону ім. Олександра Жуковського – Білинського Ярослава Миколайовича створила електронну петицію про присвоєння її чоловікові посмертного звання “Герой України”. Про Бессарабія.UA повідомила Яна Білинська.
Ярослав народився 17 листопада 1993 року у селі Городище Піщанського району Вінницької області. Дитинство та юність провів у місті Одеса.
З 12 років Ярослав почав будувати спортивну кар’єру, був майстром спорту з веслування та каное. Неодноразово захищав честь Одещини та ставав золотим призером чемпіонату України, брав участь у чемпіонаті Європи.
У 2011 році його призвали на строкову військову службу до спортроти внутрішніх військ України. Там він почав виступати за спортивне товариство “Динамо”, яке не залишив і після звільнення у запас.
До Одеського прикордонного загону Ярослава мобілізували у 2014 році. Він служив у спецпідрозділі мобільної прикордонної застави. У червні разом зі своїм підрозділом у складі зведеної від Південного регіонального управління ДПСУ 5-ї мотоманеврової групи вступив на захист державного кордону для відновлення втраченого над ним контролю. Брав участь у звільненні від російських окупантів пункту пропуску «Довжанський».
Згодом продовжив службу за контрактом у 17-му прикордонному загоні імені полковника Олександра Жуковського.
У 2021 році Ярослава призначили на службу у відділ прикордонної служби «Вилкове». В період з липня по жовтень 2022 року разом з побратимами виконував бойові завдання на ділянці Бердянського прикордонного загону в районі міста Марганець.
Минулого року Ярослав перевівся до бойового підрозділу прикордонної комендатури швидкого реагування. Працював на посаді заступника начальника прикордонної застави з персоналу прикордонної комендатури швидкого реагування.
У складі підрозділу Ярослав брав участь у бойових діях на ділянках в межах Сватівського району Луганської області. Неодноразово залучався для організації несення служби на найбільш відповідальних та небезпечних ділянках фронту. Під час проведення штурмових ворожих дій постійно очолював оборону на позиціях відділень.
На початку цього року Ярослав приїхав додому у відпустку. Вони з дружиною готувалися до таїнства вінчання. Нічого не віщувало біди, він не скаржився на погане самопочуття, ніхто з родини не передчував, що може бути щось погане.
Але, на превеликий жаль, 23 січня 2024 року серце Ярослава зупинилося. За попередньою інформацією у нього обірвався тромб.
В пам’ять про прикордонника Білинського Ярослава Миколайовича вдова просить присвоєння йому найвищої державної нагороди України – “Герой України” (посмертно).
“Ярослав був хоробрим, мудрим, відданим своїй справі професіоналом. Завжди відповідально ставився до поставлених завдань. Він не скаржився на втому, а навпаки мотивував побратимів на боротьбу за Україну. Його смерть стала великим ударом для всіх, хто його знав та завжди був пліч-о-пліч. Його матір втратила єдиного сина, я залишилася вдовою, а наші маленькі доньки осиротіли. Це непоправна втрата, це велика рана у наших серцях, яка вже ніколи не загоїться”, – написала у тексті петиції Яна Білинська.
За час роботи у прикордонній службі Білинський Ярослав Миколайович був нагороджений нагрудними знаками – “Прийшли – перші, пішли – останні” (5 мотоманеврена група ДПСУ); “Ветеран війни”; “Учасник АТО”.
Почесними відзнаками – “Перемога за нами” сектор “Д”, “За службу державі” (всеукраїнська ГО “Спілка ветеранів та працівників силових структур України “Звитяга”).
Підтримати петицію №22/222426-еп можна за посиланням.
Збір голосів триватиме ще 92 дні.