У Котловині, єдиному гагаузькому селі Ренійської громади, де дбайливо зберігають національні обряди, існують традиції колядок на Різдво та Старий новий рік. З 6 на 7 січня проводиться обряд «Колада», 13 січня – «Кодол», а 14 січня – «Зивра». Крім того, протягом цього місяця в селі відбувається підготовка народних колективів «Чали кушу» та «Севда гюлю» до обряду «Бабин день», який відбудеться 21 січня, повідомляє Бессарабія.UA.
З 6 на 7 січня у нас колядують неодружені юнаки та хлопці-старшокласники, 13 січня – хлопчики молодшого та середнього шкільного віку, а 14 січня – дівчатка-школярки, – розповідає художній керівник Котловинського Будинку культури Жанна Котляренко. – Особливість цих обрядів у нашому селі саме у суворому поділі колядників за віком та статтю, чого немає в інших гагаузьких селах, наприклад, Виноградівці Болградського району, де з 6 на 7 січня колядують і дорослі хлопці, і хлопчики, і дівчатка.
Особливістю Котловини було і те, що колядки в нашому селі здавна виконувалися молдавською та болгарською мовами. Раніше практикувалося, що запрошували чоловіків похилого віку, щоб вони навчали молодь колядкам, але, на жаль, навіть вони не знали колядок гагаузькою мовою. Проблема тут у тому, що ми зовсім не розуміємо, що ми співаємо і чи правильно вимовляємо слова. І ось ми домоглися того, що 4-5 років тому зазвучали нарешті колядки на гагаузькому, які ми запозичили в інших гагаузьких селах. Я склала свій текст колядки рідною мовою вже відомий у нас мотив болгарської колядки. Це буде споконвічно котловинська колядка. Ми вже домовилися з хлопцями, що наступного року її вивчимо, а цього року вони поки що виконували старі колядки.
У нас є гурт «Колада», який щоразу поповнюється новими учасниками. З середини грудня зазвичай починаємо репетирувати. Діти дуже відповідально до цього ставляться. Ми підбираємо костюми, вибираємо царя, касира. Коли цього року хлопці з колядками прийшли до мене додому, стільки подарували позитиву. Вони просто молодці! Завершили колядування виконанням гімну України під гармошку, всі співали в один голос, це було дуже зворушливо і стало виявом справжнього патріотизму.
А після закінчення новорічних свят жінки відзначали 21 січня «Бабин день». За старих часів у селах лікарів не було і до породіллі або хворого запрошували бабу-повитуху або бабку-знахарку. Найчастіше всі вони збиралися у бабки-повитухи. Жінки, у яких вона приймала колись пологи, обдаровували її рушником, милом, панчохами, калачем з вареною куркою. У старожилів ми дізналися, що у нас у селі подарунки розвішували на мотузку у дворі, таким чином кожна відвідувачка могла побачити, що принесла її товарка. Господиня для всіх влаштовувала частування, але кожна поважна жінка приносила і їстівне, яке давала в руки бабці. Тим самим відбувалося негласне змагання на звання найкращої кулінарки. Після гулянь, що тривали до глибокої ночі, жінки везли Повитуху на санях або возі до колодязя і там обливали її водою. Якщо такі жіночі ватаги зустрічали чоловіка, його могли, для сміху, роздягнути, жартома побити, зняти шапку, облити водою або замість цього вимагали викуп вином, грошима. Цей викуп вони потім віддавали бабці, щоб вона згодом допомогла з’явитися на світ ще багатьом хлопчикам та дівчаткам. Ми відновили цей обряд за розповідями жінок-старожилів, який вже кілька разів показували в рамках фестивалів зимових обрядів «Флоріле далбе». І цього року ми теж вирішили показати цей обряд, але вже у нас у Котловині, на базі народних колективів «Чали кушу» та «Севда гюлю».
