З 1 по 12 червня в Ужгороді Україна прийняла Голів делегацій Міжнародної комісії із захисту річки Дунай (ICPDR). Про це повідомляє Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, передає Бессарабія.UA.

Учасники обговорили ключові виклики для Дунайського регіону: вплив війни на водні ресурси та екосистеми, адаптацію до змін клімату, управління ризиками посух і паводків, а також підготовку нового Плану управління басейном річки Дунай.

Голова української делегації, заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства Ірина Овчаренко наголосила, що для України питання захисту водних ресурсів у період війни набуло особливого значення.

«Сьогодні питання стійкого та інтегрованого управління водними ресурсами є для нас не лише екологічним чи економічним питанням, а питанням національної безпеки. Війна створила безпрецедентні виклики для водного сектору — від руйнування інфраструктури до ризиків масштабного забруднення водних об’єктів», — зазначила Ірина Овчаренко.

Під час засідання українська сторона акцентувала увагу на трьох пріоритетах в межах головування України в ICPDR: посилення водної стійкості в умовах зміни клімату, детального вивчення наслідків війни для водних екосистем Нижнього Дунаю та дельти Дунаю, а також посилення міжнародної співпраці для реалізації Плану управління басейном річки Дунай.

Важливим для України результатом засідання стало створення окремої Цільової робочої групи з оцінки впливу воєнних дій на басейн Дунаю. До її завдань належатиме комплексний аналіз

  • прямих (забруднення води внаслідок падіння дронів і ракет, витоків пального та вибухових речовин; руйнування або порушення роботи очисних споруд);
  • непрямих впливів (підвищене навантаження на міську інфраструктуру через масштабну внутрішню міграцію тощо) на води Дунаю та її приток.

Результати цього аналізу сприятимуть розробленню ефективних заходів з відновлення та захисту водних ресурсів.

«Для України надзвичайно важливою є міжнародна підтримка та співпраця в межах ICPDR. Ми високо цінуємо солідарність держав Дунайського регіону, міжнародних партнерів та експертної спільноти у підтримці українського водного сектору в цей складний час», — наголосила президент ICPDR Марія Шпанчик.

Окремою подією засідання стала фотовиставка «Вода у вогні війни», присвячена впливу російської агресії на водні ресурси та водну інфраструктуру України. Виставка демонструє європейським колегам не лише масштаб екологічних наслідків війни, а й стійкість українських громад, які щодня забезпечують доступ людей до чистої води.

Проведення засідання ICPDR в Україні підтвердило важливість міжнародної співпраці для збереження водних ресурсів Дунайського регіону та спільної відповіді на нові екологічні виклики.

Захід відбувся за підтримки програми EU4Green Recovery East та проєкту ГЕФ-ПРООН-ОБСЄ «Просування транскордонного співробітництва та інтегрованого управління водними ресурсами в басейні річки Дністер шляхом впровадження Програми стратегічних дій». В Україні ці ініціативи сприяють гармонізації національного законодавства з нормами ЄС у сфері водних ресурсів та розвитку транскордонної співпраці.

Нагадаємо, що 2026 рік для України в рамках міжнародної дунайської взаємодії – знаковий, адже Україна є головуючою серед інших країн Європи в басейні Дунаю. Наприкінці минулого року у Відні (Австрія) відбулася церемонія передачі головування в ICPDR від Республіки Словенія до України. Головування України триватиме один рік і є другим в історії нашої країни після 2011 року.

Довідково

ICPDR є однією з найбільших і найактивніших міжнародних комісій з управління річковими басейнами у світі, яка об’єднує 14 європейських країн для забезпечення сталого використання водних ресурсів Дунаю. Україна є стороною Конвенції про захист річки Дунай з 1994 року, яку Верховна Рада України ратифіковала у 2002 році та головною метою якої є сприяння і координація сталого управління водними ресурсами.

Басейн річки Дунай охоплює території 19 країн Європи та є найбільш міжнародним річковим басейном у світі. У межах України до Дунайського басейну належать суббасейни річок Тиса, Прут і Сірет, а також частина дельти Дунаю.