Коли мова заходить про китоподібних Чорного моря, всі уявляють собі найпопулярніший вид дельфінів — афаліну, саме цей вид дельфінів підходить найближче до берегів, зустрічається зграями по кілька десятків особин та утримується в неволі. Але Чорне море – це домівка для ще двох видів китоподібних: дельфіна білобочки та морської свині. Про це повідомляє Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу, передає Бессарабія.UA.
Дельфін білобочка — мешкає переважно якомога далі від берегів, зрідка трапляється біля берегів, уникає опріснених і забруднених акваторій, під час сезонних міграцій та кормових кочівель може утворювати великі зграї до сотні голів.
Звичайна морська свиня (азовка) мешкає в основному в прибережній мілководній акваторії, є найменшим дельфіном у Чорному морі, в умовах неволі живе не більше 2 місяців.
До них всіх дуже дбайливе ставлення, всі китоподібні занесені до Червоної книги України, охороняються Міжнародною Червоною Книгою, Червоною Книгою Чорного моря та Конвенцією з охорони китоподібних – ACCOBAMS.
Однак військова агресія змінила природний баланс. Починаючи з лютого 2022 року, почастішали випадки виявлення мертвих китоподібних на береговій лінії.
За останніми науковими оцінками всього в Чорному морі, до початку повномасштабного вторгнення, мешкало близько 250 тисяч дельфінів. За оцінками науковців, після початку війни загинула кожна п’ята тварина у всіх причорноморських країнах. Такі масштаби загибелі дійсно лякають.
Скільки ж китоподібних насправді загинуло – ніхто не знає, бо пораховані цифри, це ті дельфіни, що потрапили безпосередньо до рук дослідників, або їхня загибель підтверджена фото та відеодоказами.
Причинами таких катастрофічних втрат вважаються хімічне та акустичне забруднення моря.
Перша категорія забруднень води під час війни пов’язана з нафтопродуктами — паливо та олії із суден та літаків, токсична вибухівка та важкі метали з боєприпасів опинилися у воді.
Друга категорія забруднень – акустична.
Організм дельфінів діє за принципом живого сонара: прийняті сигнали, що передаються, допомагають їм орієнтуватися у просторі.
Підводні човни видають сигнали на таких частотах, які можуть бути сприйняті дельфінами. Але сигнали від підводного човна голосніше сигналів дельфінів, тому можуть спричинити акустичну травму дельфіну.
Не маючи можливості орієнтуватися, дельфіни не можуть харчуватися і починають голодувати, вони можуть розгубитися і панікувати, коли випадково запливають на берег чи підриваються на морських мінах.
Щоб зрозуміти, що відбувається насправді, науковці проводять розтин мертвих тварин, беруть зразки матеріалів та роблять аналізи. Цим займаються переважно у Туреччині, там працюють і українські дослідники.
Загалом, знадобиться від 30 до 40 років після війни, щоб відновити популяцію дельфінів.