Під Запоріжжям загинув уродженець села Каракурт Василівської громади – солдат, вогнеметник Дерментлі Анатолій Миколайович. Про це Бессарабія.UA розповіла сестра захисника Наталя Юсумбелій.
Анатолій народився 3 вересня 1980 року, у багатодітній албанській родині. Батьки завжди вчили доньок та сина бути дружніми, поважати один одного.
Після закінчення Каракуртської школи Анатолій вивчився на тракториста, деякий час працював у селі. Згодом поїхав до Одеси, де отримав спеціальність електрогазозварювальника. Останні роки працював у будівельній сфері.
27 грудня 2022 року Анатолія мобілізували до Збройних сил України, службу він проходив у складі 118 окремої механізованої бригади ЗСУ, був вогнеметником. Також пройшов спеціальні курси з надання першої медичної допомоги та евакуйовував військових з поля бою.
Тричі через контузію був у шпиталі та знову повертався на службу.
“Він був дуже добрим, у всьому підтримував, відгукувався на прохання про допомогу. На службі постійно телефонував, турбувався про нас”, – згадує старша сестра Наталя.
Жінка розповідає, що Анатолій дуже сумував за рідними, з нетерпінням чекав на відпустку, хотів приїхати до рідного села, зустрітися з односельцями, волонтерами, школярами, які неодноразово допомагали з обладнанням, відправляли посилки на передову.
“Ми мріяли, що він приїде, зберемо усіх рідних та близьких за великим столом. Толя казав, що хоча б декілька днів побути вдома та знову повернутися до хлопців, бо потрібен там, і хто зна, можливо це буде остання його зустріч з нами…”, – ділиться Наталя.
10 жовтня Анатолій телефонував сестрі та попередив, що, якщо його не буде на зв’язку понад п’ять діб, потрібно телефонувати командиру та побратимам. На жаль, побоювання Наталі справдилися, це була остання розмова з братом.
15 жовтня, виконуючи бойове завдання на Запорізькому напрямку, життя Анатолія обірвалося.
Як потім жінка дізналася, захисник отримав поранення у ногу, однак, коли двоє побратимів намагалися витягти його з-під обстрілів, знову пролунав вибух та вбив їх усіх.
Власну родину Анатолій не встиг створити, у нього залишилися батьки, сестри та племінники.
Наразі дата прощання з Героєм невідома, готуються документи для перевезення тіла Анатолія до Каракурту, де він знайде покій.
Бессарабія.UA висловлює щирі співчуття родині загиблого захисника, друзям, побратимам. Сумуємо разом з вами.
Вічна пам’ять та низький уклін Герою України.
