Табаки Сакали Віктор

У селі Табаки Болградської громади 16 квітня відбулася церемонія прощання зі штаб-сержантом Державної прикордонної служби України Сакали Віктором за позивним “Біл”, передає Бессарабія.UA.

Рідні, друзі, побратими та односельці зібралися, щоб віддати шану загиблому воїну. Для громади цей день став важким і скорботним.

Віктор Іванович народився 5 вересня 1974 року та виріс у селі Табаки, тут закінчив місцеву школу, де працювала його матір Анна Федорівна.

У молодості Віктор захоплювався музикою. Друзі згадують, як він віртуозно грав на гітарі у складі тоді популярної групи у населеному пункті. При цьому залишався спокійним і врівноваженим, його життєвий світ – це втілення рівноваги та доброти.

“Вітя добрий, ввічливий. Він ріс разом з моїми дітьми. Важко та боляче, що його життя обірвалося надто рано”, – розповідає родичка захисника.

Державній прикордонній службі чоловік присвятив 23 роки свого життя. І коли ворог ступив на землю України, штаб-сержант продовжив боронити її кордони. 

Інспектор прикордонної служби 1 категорії оператор БпЛА 3 відділення інспекторів прикордонної служби другої 2 прикордонної застави першого відділу прикордонної служби (тип с) ПРКШР 17 прикордонного загону ДПСУ вважався безвісти зниклим з початку 2025 року, коли зв’язок з ним на Курському напрямку обірвався.

Лише зараз підтвердилася інформація, що Сакали Віктор загинув торік, 1 лютого. Довгі один рік та два місяці його матір, дружина, син та брат сподівалися на диво, яке, на жаль, не сталося.

Сьогодні у рідних Табаках Героя проводжали живим коридором з державною символікою. 

“Дуже боляче, що ми зазнало чергової втрати — гинуть молоді чоловіки, яких ми добре знаємо. Анно Федорівно, Ви виховали гідного сина. Ганно, у Вас був прекрасний чоловік. Розділяю біль разом із вами…”, – звернувся до рідних староста села Табаки Володимир Терзі.

У Віктора залишився 14-річний син, саме йому прикордонники під час прощання з побратимом вручили державний прапор України.

На місцевому кладовищі зібралося близько сотні людей, кожен хотів віддати шану захиснику.

Вічна пам’ять та слава Герою! Співчуття рідним, близьким та побратимам.

Цей матеріал став можливим за підтримки програми “Голоси України” / SAFE, що координується Європейським центром свободи преси та медіа спільно з Лабораторією журналістики суспільного інтересу. “Голоси України” / SAFE реалізується в рамках ініціативи Ганни Арендт за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Програма не впливає на редакційну політику, а даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.